Найбільш рейтинговим політиком України, за даними соціологів, залишається Президент України Віктор Ющенко. Але це не велика підстава для втіхи. Тому що рівень довіри до Віктора Андрійовича, як і до кожного іншого впливового політика, нині знижується. Це загальна для всієї України та всього політикуму тенденція. Ще рік тому було навпаки: рівень довіри громадян до різних діячів — будь він Ющенком чи Тимошенко, Януковичем чи Тигіпком — зростав. У людей із різних таборів з'явилася надія, яку вони пов'язували зі своїми кумирами. Але після виборів обидва електоральні фланги почали розчаровуватись у своїх улюбленцях.
Неправильним шляхом ідемо, панове...
Перед тим як перейти власне до рейтингів політиків, ми все-таки зосередимося на інших підсумках (здається, значно важливіших) — соціальних. Отож найбільша частина українців — 56,9% — вважає, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямі. Це вдвічі більше, ніж тих, хто дивиться на ситуацію в державі позитивно (таких 21,2%). Ще 21,9 відсотка вагаються з відповіддю. Такими є результати опитування, що його провів Український центр економічних та політичних досліджень ім. Разумкова.
(Дослідження суспільних настроїв відбувалося з 6 по 12 жовтня 2005 року в усіх регіонах України; опитано 2007 респондентів віком від 18 років. Похибка не перевищує 2,3%.)
Для порівняння: ще в лютому головну українську «дорожню карту» схвалювало 50,7% громадян (нарікали на неї — 23,8), у червні цей показник дещо погіршився (42,6% становили позитивні відгуки, 30,6 — негативні), а у вересні, коли влада пережила політичну кризу, а Тимошенко пішла у відставку, громадська думка «впала у колапс». Він полягав у тому, що люди розгубилися й дуже велике число респондентів — 34,7% — взагалі не змогли оцінити ситуацію в державі. Тоді, щоправда, 44,3% сказали, що за вікном коїться щось нехороше, 21% — що все правильно. Але минув місяць, і ті, хто вагався з відповідями, таки визначилися, причому у «негативний» бік. У числах це виглядає так: у вересні таких, хто вагається, було 34,7%, у жовтні — 21,9; у вересні розвиток подій негативно оцінювало 44,3% опитаних, а в жовтні — вже 56,9%. Тобто приріст зменшення «невизначених» і зростання «песимістів» однаковий і становить близько 13%.
Отож можна зробити висновок, що громадяни, котрі не можуть оцінити ситуацію, з часом схиляються до того, щоб назвати її негативною. Але ключовий підсумок інакший: за півроку довіра до влади зменшилася більш ніж у два рази і, як свого часу співав один український поп-гурт, «а тепер усе інакше».
«На жаль, ми знову повернулися до старих часів, — коментує ситуацію для «УМ» директор соціологічної служби УНЦЕПД ім. Разумкова Андрій Биченко. — Тобто до ситуації, яка була перед президентськими виборами. Панує такий соціально-психологічний стан, коли в суспільстві поширюється песимізм, з'являються негативні очікування, а події оцінюються критично навіть тоді, коли не несуть загрози суспільству. Півроку тому ситуація була інша, а зараз ми знову повернулися до того песимізму».
Причини розчарування
Причина зменшення рівня довіри до влади дуже проста. Це розчарування в ідеалах. Саме в ідеалах, бо виборча кампанія і особливо Помаранчева революція надзвичайно високо підняли рівень громадських очікувань, а політиків возвеличила з рангу людини до, послуговуючись термінологією Ніцше, статусу «надлюдини», яка все вміє і все зможе. Зрозуміло, що коли влада почала стикатися з проблемами, з цукровими, бензиновими та політичними кризами, то кривi графіка довіри подалися донизу.
«Нова влада не виправдала моїх сподівань», — каже в жовтні 32,3% опитаних. «Я від нової влади нічого не очікував, так і сталося», — буркоче 17,5%. «Я від нової влади нічого доброго не очікував, але вона виявилася ще гіршою, ніж я думав», — нарікають 12,6%. Позитивних відгуків значно менше. Із тим, що влада виправдала сподівання, згодні 5,4%, а той факт, що влада перевершила сподівання, визнає тільки 2,1%. Інші або вагалися з відповіддю (7,7%), або кажуть, що оцінювати владу ще рано (22,3%).
А тепер про те, над чим слід задуматися самій владі — про причини того, чому знижується її рейтинг. За даними Центру ім. Разумкова, найбільша кількість українців — 27,2% — сказали, що на це вплинуло «зниження рівня добробуту громадян». Але це, якщо чесно, не надто вагомий показник для того, щоб робити якісь глобальні висновки. Тому що люди завжди схильні погано відгукуватися про свої статки, і це зрозуміло, бо краще — ворог хорошого. А от інші причини варті більшої уваги. 26,3% опитаних назвали причиною розчарування «конфлікти серед вищого керівництва влади і пов'язані з ними скандали», а 20,5% — «зловживання, корупцію у вищих ешелонах влади». Навряд чи є сенс пояснювати, що стоїть за цими рядками... Інші варіанти набрали значно менше відсотків.
Критичне ставлення панує в громаді і до більшості змін, що проходять в Україні. Переважна кількість із різних царин оцінені балом «становище не змінилося». На другому місці оцінка «змінилося на гірше», остання — «змінилося на краще». Відтак індекси (різниця між позитивом і негативом) у більшості галузей є мінусовими. Найгіршим балансом відзначений «рівень цін і тарифів» (-81,2%). Далі йде «упевненість у завтрашньому дні» (-53,3%), економічне становище (-43,6%) та ставлення громадян до влади (-40,3%). Попри це, українці вбачають у діях влади, що прийшла на зміну кучмівській, і позитиви.
Найбільш схвально вони відгукуються про зріст демократії. Українці найбільш задоволені рівнем свободи слова (+13,4 відсотків), пенсійним забезпеченням (+12,4%), міжнародним іміджем (+4,1%) та рівнем демократії (+2,1%). Це те, чим задоволені українці, бо всі інші зміни мають мінусовий коефіцієнт. Зрештою, за свободи й стояли...
Тенденція — мінусова
А тепер про рейтинги політиків. Лідером громадських симпатій залишається Президент Віктор Ющенко. Його рейтинг дещо впав, але це загальна тенденція нинішньої України політичної — все менше вірити політикам. Так, Віктора Ющенка повністю підтримує 19,2% громадян (у вересні — 19,8%), окремі дії В.Ю. підтримує 36,8%, повністю не підтримують — 36,1% (минулого місяця — 34,1%).
Екскурс у минуле: у лютому Ющенку-політику повністю вірили аж 48,3% опитаних.
Дещо менше громадян підтримують Ющенка як Президента, тобто як інститут влади: повністю йому довіряють 18,1% (у вересні — 20,3%), не підтримують узагалі — 31,9% (28,6%).
Ще один екскурс у минуле: у лютому Ющенку-Президентові повністю вірило 46,7% громадян.
Тенденцію до зниження довіри переживає опозиція. Так, лідера Партії регіонів Віктора Януковича повністю підтримує 15,8% (у вересні — 17,2%), повністю не підтримують — 51,2% (50,7%). У лютому показник повної довіри до «головного опозиціонера» був 19,9%.
Юлія Тимошенко у порівнянні з минулим місяцем теж втратила кілька відсотків. Це, зокрема, пов'язане з тим, що вона «випала» з українського політикуму та інформаційного простору через хворобу. Інша причина зменшення довіри до неї — невдоволення громадян розлученням «помаранчевої» команди. Відтак 17,5% опитаних повністю підтримують дії Ю. Т., а це на чотири відсотки менше, ніж минулого місяця. Повністю ж не підтримують «несправедливо звільненого» екс-Прем'єра 41,5% опитаних, хоча у вересні цей показник був на рівні 36,1%. А в лютому Юля мала 41,5% довіри.
Спікера Верховної Ради Володимира Литвина повністю підтримують 15% опитаних, повністю не підтримують — 29,4%.
11% респондентів позитивно ставляться до діяльності Прем'єр-міністра Юрія Єханурова, 18,8% узагалі його не підтримують, а 9%... не знають такого політика.
До речі, його призначення на посаду схвалює більше третини українців — 38,1%. Це у два з половиною рази більше, ніж тих, хто негативно оцінює такий крок: противників його прем'єрства — 16,4%.
Але ми пропонуємо читачам звернути увагу ще й на такий показник: до серпня цього року, коли Кабмін очолювала Тимошенко, рейтинг уряду не опускався нижче 20%, після відставки ж Тимошенко рівень довіри до Кабміну тримається в межах 8%.
Лідери гонки — «Регіони»
Тим часом Віктор Ющенко, попри лідерство у хіт-параді особистої довіри, не може похвалитися подібним показником у партійному рейтингу (він же є почесним головою «Народного союзу «Наша Україна»). У цій номінації бере гору Партія регіонів Віктора Януковича. 17% опитаних, якби вибори відбулися найближчої неділі, поставили б галочку якраз навпроти ПР.
А от за НСНУ, якби її очолював Віктор Ющенко, проголосувало б 12,5% опитаних. Відтак Президент має ще один аргумент, щоб не йти у список партії. Бо, як бачимо, довіра до нього розбивається у півтора раза, коли йдеться про «Народний союз...». А ще одна мораль цього показника така, що НСНУ мусить негайно замислитися над тим, як позбутися скандального реноме.
За «Батьківщину» Тимошенко проголосувало б 12,2% опитаних. За КПУ на чолі з серпом, молотом та Симоненком — 6,2% опитаних. За Соцпартію Мороза — 5,7%. За «народників» Литвина — 3,4%. На цьому список виборчих «призовників», які проходять у Верховну Раду, закінчується. Далі — ПСПУ Вітренко (1,8%), ПППУ Кінаха (1,4%), «зачерствілі» «Жінки за майбутнє» з Довженко (1,1%). Потім — дрібні партії; 4,6% — «проти всіх», 3,5% — тих, які б узагалі не голосували, та 24,5% — які не визначилися.
Треба йти блоками
Попередні числа — це показники партій. Але зрозуміло, що майбутні вибори будуть не стільки партійними, скільки «блоковими». А от у цій «номінації» першість знову була б за Ющенком, тобто за його коаліцією: список НСНУ—ПППУ—НРУ—УНП узяв би 15,6% голосів громадян.
Парадокс, але Блок Віктора Януковича набирає менше голосів, ніж його партія: за ПР, як уже згадувалося вище, проголосувало б 17%, натомість за БлЯ (Партія регіонів плюс «Союз» голови Антимонопольного комітету Олексія Костусєва) — на два відсотки менше, 15,1%.
Подібна дивина спостерігається і з блоками Тимошенко («Батьківщина», ПРП, «Єдина Україна», «Пора», «Собор», УНА) і Литвина (НПУ, НДП, РПУ) — 11,2% і 2,9% відповідно. Це менше за ті показники, яких вони досягли б, якби йшли осібно. Хоча логіка підказує, що все мало б бути навпаки, і блоки мали б викликати симпатії більшої кількості електорату.
Але не виключено, що цей парадокс пояснюється тим, що коли йдеться про блоки (спершу розглянемо випадок із НСНУ), то значна частина громадян підтримує коаліцію Ющенка, в якій «демонізм» «Нашої України» розмивається привабливішими партіями. Тоді й прихильників Литвина та Тимошенко меншає. А от коли «партія влади» згадується у списку самостійно, виборці «перебігають» до «Батьківщини» або НП.
У принципі, таке ж припущення можна зробити і про Партію регіонів. А вона втрачає голоси тоді, коли з'являються інші опозиційні блоки. Як, наприклад, блок Леоніда Кравчука «Об'єднаймо Україну» (СДПУ(о), «Нова демократія», «Трудова Україна) або блок ПППУ Вітренко з «Державою» екс-Генпрокурора Васильєва, які набирають по 1,9% кожен. Цю «квоту» вони, вочевидь, перехоплюють у Віктора Федоровича.
Щодо Януковича, то цікаве ще й таке: найбільша різниця між рейтингом його блоку та рейтингом його партії зафіксована на півдні України. Якщо «проФФесор» балотуватиметься з «Союзом» Костусєва, то матиме там 28,6%, а якщо без нього, як партія, — то 34,1. Парадокс, але саме в південних областях одесит Костусєв проводить найбільшу розкрутку свого проросійського «Союзу».
Парадокси цього блоково-партійного пасьянсу ми попросили прокоментувати Андрія Биченка. «На рейтинг блоку впливає не лише його склад, а й наявність інших блоків, — пояснює директор соціологічної служби Центру ім. Разумкова. — Тобто коли говорити про блоки Литвина і Януковича, то в них, можливо, відбирають голоси інші опозиційні коаліції. Наприклад, блок Кравчука. Він набирає 1,9%, хоча СДПУ(о), якби йшла самостійно, — всього 0,6%. Очевидно, тут блок Кравчука щось відбирає. Що стосується Ющенка та Тимошенко, то в них спільний електорат. Але, очевидно, блок Віктора Андрійовича сприймається більш схвально, ніж партія, бо до коаліції входять сили, які більш прихильно сприймаються прибічниками Ющенка».
А ТИМ ЧАСОМ...
Кияни загалом схвалюють діяльність нинішнього мера столиці Олександра Омельченка: 43% опитаних позитивно і скоріше позитивно оцінюють його роботу, а негативні оцінки дають менше 30% опитаних. Такими є дані телефонного опитування, проведеного маркетинговою дослідницькою компанією ІnMіnd для «Української правди».
1—4 жовтня було опитано 402 особи, теоретична похибка вибірки становить менше 5%.