Про готовність балотуватися в президенти заявив найвідоміший білоруський політемігрант Зенон Позняк. Своє рішення він озвучив днями в інтерв'ю радіо «Воля». Деякі погляди політичного антипода Лукашенка змушують задуматися про те, чим ці політики в даний час відрізняються один від одного.
Рішення творця і лідера колись єдиного Білоруського народного фронту, а після його розколу — Консервативно-християнської партії (КХП) БНФ можна сміливо назвати довгоочікуваним . Якщо п'ять років тому білоруси його так і не дочекалися, то тепер готовність Позняка виглядає, швидше, несподіванкою. Чи приємною — питання з іншої площини.
Людина , яка відкрила білорусам очі на Куропати, яка стала ініціатором руху національного відродження, яка на початку 90-х числилася в списку реальних політиків, сьогодні принципово не приймає ніяких однодумців, окрім прихильників його партії. Справедливості заради відзначимо, що керована Позняком КХП-БНФ виглядає набагато слабше і блідіше за інші білоруські партії.
Нагадаємо, Позняк попросив у 1996 році політичного притулку в США і з тих пір не бував на батьківщині. Проте натомість розпачу він знаходить собі виправдання. Знайти спільну мову з новою опозицією, яка підросла за час його емігрантського байдикування, Позняк не може і, схоже, не хоче. «За час моєї відсутності було зроблено найгірше: за допомогою російських і німецьких зовнішніх розвідок була створена загальнодемократична опозиція, що стоїть не на позиціях національного відродження, а орієнтована на Москву, — заявив він у згаданому вище інтерв'ю. — Ці люди не є національним рухом , це не національні сили». Усі партії об'єднаної опозиції, на думку Позняка, створені в лабораторіях КДБ. Відповідно, «якщо ці сили прийдуть до влади — Білорусі кінець».
Головний козир Позняка зараз, при нечисленності його реальних прихильників і слабкості його партійної структури, — він сам, його переконаність у правоті, вага колишніх заслуг і залишки харизми... Але, схоже, не плекає особливих ілюзій щодо свого результату в президентській гонці й сам головний білоруський політемігрант, зауважуючи, що розраховує на «стандартний мільйон підтримки і 20 відсотків ненависті».
Прямолінійність, простота, експресивність, так само як і переконаність у своєму особливому призначенні, й негативне відношення до «так званої опозиції», зближують Зенона Станіславовича з його антиподом — Олександром Григоровичем. Мінське незалежне видання «Бєлгазета» прокоментувало це так: «Один виступив як архітектор незалежної Білорусі, інший виконав роль виконроба. Олександр Лукашенко і справді реалізував таємні мрії свого головного опонента: побудував сильну і процвітаючу державу, яка щорічно виграє в Кремля нафтогазові й митні битви під Оршею...» (Мається на увазі розгром московських військ воїнами Великого князівства Литовського 8 вересня 1418 р. в Оршанській битві, річницю якої до останнього часу щорічно відзначали прихильники БНФ).
Незважаючи на майже десятилітню еміграцію, процедура реєстрації Позняка як кандидата в президенти цілком вписується в білоруські закони: білоруські паспорт і прописка в нього є.
Лідер Об'єднаної громадянської партії Білорусі Анатолій Лебедько днями побував у Києві. Пан Лебедько, котрий на Конгресі демократичних сил програв усього 7 голосів Олександру Мілінкевичу, став відтак другою особою в химерних розкладах демократичної опозиції — керівником так званого «тіньового» уряду. Про бажання Позняка балотуватися в президенти Лебедько говорить з певною іронією.
«Більшого націоналіста, ніж позняк, у Білорусі немає. У нас в країні є два політики такого радикального напряму — це Олександр Лукашенко та Зенон Позняк. У них є свої прихильники, але цілі їхньої діяльності, що заявляються спершу як позитивні, після реалізації виявляються деструктивними», — каже Лебедько. Водночас він висловив думку в потребі ще одного контрлукашенківського кандидата: «Якщо ми підемо на вибори трьома колонами — Лукашенко, Мілінкевич, Позняк, у нас буде хороший результат, а люди матимуть виразний вибір».
Коментуючи закиди Позняка про те, що нинішня демопозиція в країні перетворилася просто на бізнес, керівник Об'єднаної громадянської партії парирував: «Сьогодні бізнесом краще займатися за межами Білорусі — тобто саме там, де зараз знаходиться Зенон Позняк».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
