«Ми не помаранчеві, ми — червоно-чорні», — такими словами завершив свою промову на XIX з'їзді УНА Юрій Шухевич, новий-старий лідер колись славетної УНА-УНСО. Він попросив присутніх запам'ятати, що єдність із «помаранчевими» під час революції зовсім не означає спільного бачення майбутнього України.
Залишки партії УНА минулої суботи — якраз у день відзначення річниці заснування Української повстанської армії — зібралися на з'їзд у київському Будинку архітектора, зовсім недалеко від Хрещатика, «арени бойових дій» супротивників і прихильників реабілітації вояків УПА. Унсовці, ясна річ, долучилися до акцій на боці УПА, а потому взялися реабілітовувати самих себе. У партії вже немає відомого провокатора з боку Кучми Едуарда Коваленко, який перебуває в СІЗО, але відмовляються в УНА-УНСО (а партія вирішила повернути собі повну назву) і від попереднього лідера — Андрія Шкіля, який у Верховній Раді входить до лав фракції Тимошенко.
Пан Шухевич заявив із трибуни з'їзду: «Був момент, коли ми підтримали «помаранчевих». Ми були з ними пліч-о-пліч. Можливо, як буде вимагати ситуація, нам прийдеться бути з ними і в майбутньому. Але це не ми зобов'язані їм, а вони зобов'язані нам, як і мільйонам простих людей, котрі стояли на Майдані за те, аби в Україні було краще життя. А нам треба запам'ятати, що ми не помаранчеві, ми — червоно-чорні, бо саме червоно-чорним є прапор української національної революції». На думку Шухевича, перемогу в українського народу вкрали, і тому партійці повинні зробити все, аби повернути її цьому народовi.
Варто нагадати, що УНА-УНСО була розгромлена після подій 9 березня 2001 року, коли її керівників кинули за грати. Потім партію «прийняв» Коваленко, а опісля до неї повернулися ті, хто вже вийшов з-за «кучмівських» грат. Тепер вони не знайшли ліпшого варіанта, як повернути на чоло організації літнього сина легендарного командира УПА і йти на наступні вибори з Шухевичем.
Виникає природне питання, чи здатен пан Юрій, який 25 років провів у радянських таборах та на засланні, керувати партією, зважаючи на свій вік та фізичні вади (караючись у буцегарнях, Шухевич втратив зір). Колишній лідер УНА, а тепер заступник Шухевича Микола Карпюк говорить, що голова обраний, скоріше, тому, що є символом боротьби вояків УПА за незалежність України. «Ми завжди вважали Шухевича лідером нашої партії, — продовжує Карпюк. — Він є прикладом для нас, він немов передає прапор боротьби, переданий від старшого покоління молодшому».
Отже, вибір зроблено. Хоча питання адекватності лідера залишаються. Скажімо, політичні активісти з рідного Шухевичеві Львова згадують, як гостро пан Юрій висловлювався на мітингах щодо «кучмівського режиму», а зараз, до прикладу, підписався під зверненням-закликом на підтримку висування у мери Львова народного депутата, колишнього «есдека», а зараз — члена Партії регіонів Петра Писарчука.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
