Визнання кулаками

      Давно вже на Хрещатику не було такої політичної «атракції» — в той час як українська влада не тiльки пiдiйшла до конкретних дій щодо вирішення наслідків історичного конфлікту між воїнами Радянської та Української Повстанської армій, прихильники перших і других у суботу в центрі столиці розв’язували це питання ногами, кулаками, яйцями та пакетами кефіру.

Спробуйте радянського кефіру!

      Про бажання провести парад воїнів до 63-ї річниці заснування УПА в центрі Києва представники національних сил говорили давно. Однак незадовго до цієї дати вони відмовилися від своєї ідеї, очевидно, розуміючи, що свято може перетворитися на фарс, оскільки ліві сили пообіцяли перешкодити параду «бандитів». Але в останню мить деякі праві організації таки не змогли стриматися і вирішили вшанувати на Хрещатику та на Майдані походом і молебнем справжніх героїв. Шкода лише, що самих вояків-повстанців, наразі не визнаних державою, на другий день після Покрови в центрі столиці було зовсім мало, натомість більшість складали «унсовці», члени партії «Пора», Молодіжного націоналістичного конгресу та інших «молодіжок», представники Народного руху України, УНП тощо.

      Отож близько 10.30 ранку перед Бессарабським ринком почали збиратися молоді люди з чорно-червоними та жовто-синіми стягами. На противагу націоналістам у протилежному кінці Хрещатика чекали запланованої ходи і комуністичні організації — КПУ Симоненка, ПСПУ Вітренко, молодіжного об'єднання «Че Гевара», Конфедерації труда тощо. Цікаво, що їхні партійні (в тому числі й біло-сині) прапори домінували поруч із трикольоровими російськими, жовтими царськими знаменами із двоголовим орлом та стягами СРСР. Усе вказувало на те, що добром фізичне наближення один до одного двох різних таборів не скінчиться.

      Рівно опівдні «унсовці» перші рушили в бік Майдану та ідеологічних супротивників, за ними пішла й решта. За кілька секунд уже можна було спостерігати за локальними та більш масштабними сутичками із ламанням прапорів, жбурлянням яєць, фарби, пакетів кефіру і капанням крові з облич найбільш невезучих.

      Врешті-решт прихильникам УПА таки вдалося прорватися, і ліві на якийсь час відступили... Як повідомив з місця подій кореспондент «УМ» Михайло Глуховський, спецпідрозділи міліції чи то не очікували такого розвитку подій, чи то сподівалися на «мирний» прохід, але зреагували із запізненням. Лишень хвилин за двадцять, коли до Майдану залишалось метрів сорок, міліціонерам вдалося сформувати кордони та не допустити масових бійок. Хоча до цього комусь уже зламали носа, а хтось потрапив під ноги людей у камуфляжі. Сумної видовищності цьому побоїщу додавало те, що попереду «чорно-червоної» колони йшли... священики, яким начебто таки вдалося провести молебень на Майдані.

Затримали лише шістьох

      Як відзначали свідки акції, більш агресивними були ліві, які постійно кидали у бік опонентів випади на кшталт «бандити» та фашисти». І саме з боку «червоної» колони летіли на опонентів продукти харчування. Відповідно, тепер Конгрес українських націоналістів має намір подати до суду на лідерку прогресивних соціалістів Наталю Вітренко та представників КПУ як винуватців суботніх зіткнень.

      Хоча багато хто з обох сторін звинувачує насамперед представників місцевої київської влади, яка дозволила ідеологічним політичним супротивникам в одному місці і в один час проводити такі акції.

      Так, наприклад, у Львові, де схожі ситуації виникають неодноразово, міська рада при надходженні заявок від різних політичних сил одразу подає в суд, який забороняє проведення «полярних» акцій (навіть при невиконанні цієї вказівки політиками потім їх можна притягнути до відповідальності за ігнорування рішення суду).

      На жаль, учора «УМ» не вдалося отримати коментар у Київській міській адміністрації. У прес-службі мерії лише розвели руками, мовляв, жодної інформації з цього приводу немає. А у відділі внутрішньої політики КДА сказали, що це питання може коментували лише начальник, який цього зробити не зміг, бо перебував на нараді.

      Отож правоохоронці, в тому числі й важкоозброєні представники «Титану», з-поміж кількох тисяч учасників демонстрацій (за даними міліції, з боку лівих було вісім тисяч, з боку правих — три тисячі) затримали лише шістьох «хуліганів». Саме за статтею «хуліганство», як повідомили «УМ» у Центрі громадських зв'язків УМВС м. Києва, на цих хлопців було складено адмінпротокол, а також порушено кримінальну справу за фактом події. У міліції відмовляються казати, яку ідеологічну сторону представляють затримані. Також правоохоронці відкидають обвинувачення, ніби вони неефективно спрацювали. У ЦГЗ кажуть, що якби не робота 3,5 тисячi «силовиків», включно з представниками внутрішніх військ, наслідки суботи на Майдані могли бути жахливими. У ЦГЗ зауважили, що до вечора 15 жовтня не надходило жодної інформації із медзакладів про постраждалих внаслідок сутичок на Хрещатику.

Уряд пропонує воякам УПА гарантії

      Відзначимо, що в ці вихідні святкування 63-ї річниці УПА відбулися також у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, і там ці акції підтримала місцева влада, обійшлося без сутичок. У Києві ж якоїсь видимої підтримки з боку владних інституцій не проглядалося. І навіть на коментарі владоможці були скупими.

       Екс-віце-прем'єр Микола Томенко висловився в тому сенсi, що наразі неможливо примирити обидві сторони, «оскільки вони уб'ють один одного швидше, аніж помиряться». За словами представника Блоку Тимошенко, спочатку має бути розуміння людьми тих подій, які відбулися в 1930—40 роках, і тому Томенко виступає за створення для широкого глядача відповідних документальних фільмів.

      Водночас спікер парламенту Володимир Литвин на прес-конференції зазначив, що треба нарешті проблему УПА вирішувати через Верховну Раду.

      Зазначимо, що у парламенті праві нардепи вже неодноразово пропонували законопроекти щодо визнання ОУН-УПА воюючою стороною, однак до розгляду вони так і не доходили. Тепер стало відомо про законопроект із Кабміну. Так, «5-й канал» повідомив, що урядова комісія на чолі з віце-прем'єром В'ячеславом Кириленком минулої п'ятниці нарешті схвалила висновок робочої групи істориків, яка вивчала діяльність ОУН та УПА. За словами Кириленка, «це офіційний історичний висновок, який тепер є підгрунтям для офіційної оцінки діяльності ОУН-УПА впродовж Другої світової війни». Також комісія підтримала проект Закону «Про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту». Цей законопроект був запропонований Міністерством праці та соціальної політики (очолюваним донедавна самим Кириленком) і передбачає надання належних соціальних гарантій воїнам Української Повстанської армії. Отож потрібно очікувати його розгляду в парламенті.

      Можливо, наступного скликання. Бо, зауважмо, братися за таке гостре і неоднозначне питання перед виборами не всі наважаться. Адже політичні сили, які підтримають цей документ, ризикують втратити рейтинги за сході України. А комуністи, натомість, за рахунок активного спротиву голосуванню за цей законопроект зароблять собі зайві бали перед проросійським електоратом (що вони старалися зробити і цієї суботи).

      Не вірять у перспективу вирішення питання через Верховну Раду і представники полярних політичних таборів — нардеп-націоналіст Олег Тягнибок та есдек Ігор Шурма. Вони вважають, що єдиним виходом із цієї ситуації є такий: не парламент, а Президент має проявити політичну волю і просто видати відповідний указ. Але не слід забувати, що під Ющенком теж є потужна політична партія, котра, як і решта, наразі також мусить думати про вибори...