Осінній ліс оспіваний стількома, що, здається, нічого не додати. Проте у дерев, як і у людей, свої долі, свої історії, зовсім не схожі, неповторні. Скажімо, чому це урочище називається Литовським бором? Виявляється, походження зовсім не іноземне. Від сусіднього села на ймення Литовка. А село таку назву отримало, бо мало колись поміщика Литовченка.