Човен Полтавської обласної організації партії «Народний союз «Наша Україна» ще при народженні назвали, образно кажучи, скандалом («УМ» розповідала про бурхливі перипетії «помаранчевої полтавської битви» на установчій конференції НСНУ 15 травня ц. р.). Тож так він і поплив... Досить згадати, що більше чотирьох місяців (!) після тих екстремальних пологів «філія» президентської партії на Полтавщині перебувала, по суті, на пташиних правах незаконнонародженої дитини й була зареєстрована обласним управлінням юстиції тільки 19 вересня. Причому до 15 вересня навіть очікування такої легітимізації багатьом видавалося примарним. Адже п'ятеро прихильників тепер уже колишнього претендента на посаду лідера обласної НСНУ Олега Надоші покликали на допомогу у вирішенні конфлікту служителів Феміди, і долею кількатисячного відділення «партії Ющенка» почав розпоряджатися Октябрський районний суд Полтави, точніше, суддя Валерій Бурбак. Він вирішив і собі повоювати з чинним лідером обласних «нашоукраїнців» Іваном Близнюком і всією парторганізацією, відтак одноосібно (хоча, звісно, від імені суду й України) 21 червня виніс ухвалу-заборону обласному управлінню юстиції здійснювати державну реєстрацію облНСНУ, а 8 липня прийняв рішення, в якому результати голосування з обрання її голови на установчій конференції було визнано нечинними, а на Близнюка покладали обов'язок «повторно провести» таку конференцію.