Минулої суботи подвiр'я старого, напiвзруйнованого заводу «Арсенал» стало мiсцем зустрiчi чи не всiх найголовнiших посадовцiв нашої держави, починаючи вiд конституцiйного гаранта i закiнчуючи заступниками мiнiстрiв. Були серед гостей майбутнього «українського Лувру» (так назвав «Арсенал» голова секретарiату Президента Олег Рибачук) спiкер Володимир Литвин, прем'єр Юрiй Єхануров, секретар Ради нацбезпеки й оборони Анатолій Кінах, Генпрокурор Станiслав Пiскун, мер столицi Олександр Омельченко... Численну делегацiю привабила розмiщена в однiй iз будiвель виставка архiтектурних проектiв розвитку Києва, якi будуть втiленi в життя протягом найближчої «ударної п'ятирiчки». Архiтектори, якi влаштували гостям майже двогодинну «екскурсiю мiстом майбутнього», демонстрували схеми, ескiзи й фотографiї, об'ємнi макети та цiкавi зразки комп'ютерної графiки, коментуючи пiвтора десятка глобальних проектiв. Зокрема генеральний план розвитку Києва до 2020 року, музейний комплекс «Мистецький Арсенал», дiловий центр «Київ-сiтi» на Рибальському островi, спортивний комплекс на островi Галерний, ляльковий театр, урядово-духовний центр в районi «Нижньої Телички», забудову масиву Корчувате на схилах Багринової гори, проект реконструкцiї Експоцентру України тощо.
Як розповiв журналiстам Вiктор Ющенко, нова концепція розвитку й мiстобудування дозволить Києву одержати додаткові 20 з гаком мiльйонiв квадратних метрів житла: «Сьогоднi Київ має близько 50 мiльйонiв квадратiв житла, а нові проекти дають ще одну третину Києва. Якщо в деталях, то значну частину (близько 7 тисяч гектарiв) дадуть промисловi території, якi звільняться, 5 тисяч гектарiв отримаємо за рахунок ревізії та раціонального використання площі, що сьогодні перебуває в підзвітності Міністерства оборони, а решта — за рахунок новiтнього освоєння земель». А для того, щоб залучити в Україну десятки мільярдів доларів інвестицій, по всiх цих проектах пройдуть мiжнароднi конкурси — пiсля того, як їх розглянуть спецiально сформованi громадські ради.
Вiктор Ющенко хоче, щоб «схили Днiпра заговорили про славу нацiональної iсторiї, яка ще не донесена багатьом мiльйонам людей», i знає, як це зробити. Глава держави розповiв журналiстам, що навеснi на схилах бiля парку Слави зацвiте великий калиновий гай на знак пам'ятi про багатомiльйоннi жертви Голодомору 1932—1933 років. «Уже в листопадi там посадять близько десяти тисяч калинових кущiв, — зауважив Президент. — Це буде якоюсь мірою візитна картка Києва i найголовніше – глибоке шанування нашої історії».
Щодо музею пам'ятi жертв Голодомору, який планується збудувати в центрi гаю, то вiн представлятиме собою велетенський (близько 70 метрiв завдовжки) горизонтально розмiщений хрест, заповнений металевою стернею. Як пояснив «УМ» автор проекту, народний художник України Анатолiй Гайдамака, кожен кущ калини символiзує скалiчене голодомором українське село, а кожна бронзова стернина на хрестоподiбному полi — це зрiзана, мов жито, людська доля. З одного боку хреста з'явиться фiгурка маленької дiвчинки, яка притискає до серця п'ять колоскiв пшеницi, знайденi на колгоспному полi (за радянськими законами того часу, за таку «крадiжку» селянам без усіляких розмов давали п'ять рокiв тюрми). Над дитиною розгорне крила ангел-хранитель, а з протилежного боку буде вхiд до музею голодомору. За задумом Анатолiя Гайдамаки, для повноти картини вiдвiдувачi поблукають у лабiринтi, переглянуть експозицiю, присвячену трагiчним подiям майже 70-рiчної давнини, вийдуть до кiнозали, посидять у вагонах, у яких вивозили, наче худобу, депортованих людей. Знову експозицiя, конференц-зал, i вже знайомим лабiринтом повертаємось у наше життя.
Крiм того, Президент подiлився з журналiстами планами щодо створення в Києвi Парку української історії — від Трипілля до сьогоднішнього, космiчного, дня. Йдеться про територiю Ботанічного саду, Видубицького монастиря, «де планується підняти ті сторінки, які до сьогоднішнього дня ще в парковому мистецтві не були адаптовані». Проект, який протягом останнiх п'яти рокiв не раз переробляли та вдосконалювали, буде втiлений у життя пiсля проведення конкурсу, громадського обговорення та решти необхiдних процедур.
Детальнiше про забудову територiї, яку сьогоднi займає тютюнова фабрика, про комплекс, який з'явиться бiля Видубицького озера, про переродження «Арсеналу» в музейний комплекс, а також про деякi iншi проекти, розглянутi високою комiсiєю, ви зможете дiзнатися з номеру «УМ», який вийде в четвер.