«Реформи...» в порядку

      Партія «Реформи і порядок» стала на крок ближчою до Блоку Юлії Тимшенко. ПРП, звісно, й раніше славилася більшими симпатіями до екс-Прем'єрки, але ця політична пристрасть не була підкріплена бюрократичними аргументами. Тепер вони є: партія «Реформи і порядок» затвердила проБЮТівські настрої більшості своїх осередків рішенням суботнього з'їзду. В резолюції форуму «бджолярів», який відбувся по-скромному – в готелі «Київ», зазначено: «Вважаємо за необхідне розпочати переговори з партією «Батьківщина» про узгодження спільної виборчої програми й принципів формування єдиного блоку на виборах до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування».

      Проте рішення з'їзду «приурочене» лише переговорам, а не «готовому» блокуванню. «Будь-який блок формується тоді, коли завершився переговорний процес, — прокоментував партійну резолюцію Віктор Пинзеник. — А станом на сьогодні він не завершений із жодною політичною силою». Остаточне ж рішення, за словами лідера ПРП, «буде прийняте на наступному з'їзді».

      Таким чином, виборчу конкретику пеерпісти знову відклали. Хоча для «Реформ і порядку» рішення, що були прийняті на з'їзді, дуже важливі. Партія зафіксувала вектор свого руху. Адже з відставкою Тимошенко частина партійців (назвемо їх «томенківці») кинулася в обійми до Юлії Володимирівни, тоді як Пинзеник в опозицію не поспішає, в уряді він залишився і можливості блокування з НСНУ не відкидає. З іншого боку, дещо компромісна формула «вибору перед початком виборів» не допустила розколу в партії. Ультиматум Миколи Томенка — або Пинзеник не йде в уряд, або він іде з партії — не спрацював, хоча такий жорсткий підхід підтримало чимало партійців і обласних осередків.

      Пинзеник залишився — питання про лідерство навіть не вносили до порядку денного з'їзду, і з'їзд узагалі пройшов, на диво, мирно. Якщо й були суперечки, то вони, послуговуючись мовою штампів, вкладалися в межі конструктиву. Такою самою за настроєм фактично є й основна резолюція з'їзду. Вона хоча й легітимізує переговори з блоком Тимошенко, але при цьому залишає поле для маневру. Або до НСНУ, або до блоку з правоцентристами, або до коаліції з «Порою», зрештою, хоч до самостійного балотування. Зате всі залишились задоволені. Той же Микола Томенко, приміром, у перерві з'їзду сказав, що для нього «достатньою умовою залишитись у ПРП є рішення про блокування з блоком Тимошенко», хоча Пинзеник не виконав ультиматум і залишився і міністром фінансів, і лідером «Реформ...». До речі, Віктор Михайлович теж голосував за контакт із Юлею.

      А щодо лідерства, то тут позиція Віктора Пинзеника чітка. Для нього пріоритет номер один — робота міністром фінансів. «Я залишаюся в уряді», — небагатослівно відповідав він журналістам на «гамлетівське» питання, перед яким його поставила значна кількість партійців. «Я пояснював (у розмовах із Віктором Ющенком. — Авт.) своє перебування в уряді винятково економічними обставинами. Більше того, хочу наголосити, що я не піду з уряду у випадку дотримання цих економічних обставин», — наголосив Пинзеник. І ця позиція, здається, стала прийнятною для партії «Реформи і порядок». Голова київського обласного осередку ПРП Анатолій Семенюк, скажімо, зазначив: «Ми не несемо відповідальність за присутність одного міністра в уряді», а якщо робота Пинзеника (і міністром, і лідером партії) комусь не сподобається, то «ми даємо іншій стороні — нехай Єхануров його замінить».

      Ще одним аргументом на користь присутності Пинзеника у виконавчій владі «засвітився» нардеп Володимир Філенко: один із «польових командирів» Майдану сказав, що робота міністром фінансів — «одна із форм контролю за адміністративним ресурсом, бо він сидітиме на фінансових потоках і це контролюватиме». Це, звісно, жарти, а якщо серйозно, то в разі чого пеерпісти матимуть змогу переобрати лідера вже на наступному, грудневому з'їзді.

      Цей партійний форум мав ще один цікавий підсумок. Як відомо, вже два роки партія Пинзеника мала назву «Наша Україна», чим заплутувала між собою та НСНУ. Але тепер такої проблеми не буде. З'їзд ПРП прийняв рішення повернутися до старої назви. Мотив: «Народний союз...» скомпрометував «Нашу Україну». Значна частина делегатів вимагала внести цю «компрометуючу» причину до резолюції. Серед прибічників такої ідеї був і заступник мера Одеси, керманич обласного осередку ПРП Володимир Курінний — саме той, який два роки тому так само затято вимагав дати ПРП ім'я «Нашої України». Однак «бджолярі» вчинили толерантно і вирішили відмовитись від назви «по-простому», без навішування ярликів. Бо, як багатозначно заявив Віктор Пинзеник, «ще невідомо, що буде через місяць».

А ТИМ ЧАСОМ...

      У суботу в Києві пройшов ще один з'їзд, значно більш конфліктний. Точніше, «з'їжджалася» частина вже розколотої партії — «Трудової України» на чолі з народним депутатом Валерієм Коновалюком. Цей форум підтвердив його лідерські повноваження і проголосував за виключення з партії Володимира Сівковича та його команди — тієї, що не так давно на власному з'їзді виключала самого Коновалюка. Лідер «іншої» «Трудової України» Сівкович вважає зібрання під егідою Коновалюка нелегітимним.

      Подробиці — в завтрашньому номері «УМ».