Шістдесят дітей постраждали від ураження електрострумом у плавальному басейні Запоріжжя. Двоє зараз у лікарнях перебувають у критичному стані. Таку шокуючу інформацію розповсюдила прес-служба обласної держадміністрації. Про трагедію, що сталася в спортивному басейні ВАТ «Мотор Січ» ще 4 жовтня, голова облдержадміністрації Юрій Артеменко дізнався із неофіційних джерел тільки через два дні, перебуваючи з робочою поїздкою в Токмацькому районі. Телефоном він зв'язався з керівниками відповідних органів і дав доручення виявити винних у трагедії, що трапилась у спортивному басейні, та за необхідності надати допомогу постраждалим дітям.
Інцидент стався у плавальному басейні «Славутич», розташованому на вулиці Іванова (Шевченківський район Запоріжжя). Відразу ж зауважу: скільки конкретно дітей перебувало на момент НП у воді, невідомо. За неофіційною версією, не лише дітей, а й дорослих, плавало кілька десятків. Керівники ж «Славутича» вперто стверджують, ніби в басейні було двоє плавців, однак чомусь не віриться, що тільки для них включали підігрів води.
Десятирічний учень спортшколи № 18 Владислав Борзяк зі своїми однолітками зранку звично з'явився на тренування, а прийшов до тями вже в реанімації міського дитячого шпиталю № 5. Сам Владислав про інцидент розповідав, заїкаючись, з оглядкою на дорослих, присутніх при розмові. Одну ж «таємницю» таки розсекретив, сказавши, що про «пощипування у воді ми казали тренерам давно».
Так було і 4 жовтня. Владик скочив у воду і відчув, що вона «кусається». Першою почала тікати одинадцятирічна Маша Дрепак, тільки-но дівчина взялася за металеві поручні, як її вразило струмом. На щастя, тренер була поруч і підхопила Машу, що летіла у воду. Молодшому Владиславу Борзяку не поталанило: поряд із ним нікого не було. Взявшись за ті ж поручні, хлопець був сильно уражений струмом — його так само відкинуло у воду. Непритомний, він швидко пішов на дно басейну, глибина якого — шість метрів.
За якусь мить у воді вже був тренер Віктор Забуга. Він швидко знайшов хлопця, підняв його на поверхню. Владислава прийняли інші тренери на руки, а 39-річний Забуга, також уражений струмом, не з першої спроби зміг вибратися з води. Він, хвалити Бога, знався на тонкощах першої допомоги потопаючим: негайно зробив Владу штучне дихання, затим — непрямий масаж серця. І хлопчина повернувся до життя. Реанімаційна бригада доправила юних спортсменів і тренера до шпиталю: його відвезли до Центру екстремальної медицини.
Машу Дрепак уже відправлено на амбулаторне лікування; з Владом Борзяком складніше. Як повідомила заступник головного лікаря міського шпиталю № 5 Віра Сергієнко, з реанімації хлопця перевели до кардіологічного відділення. Його завідувачка Ганна Мережко стверджує, що стан ураженого струмом юного спортсмена задовільний: «До нас його перевели для нагляду у зв'язку з невеликими відхиленнями у кардіограмі, для відстеження супутніх відхилень. Після травми трапляються порушення ритму серця».
Та повернімося до «наших баранів», тобто до головного, чим зацікавилася прокуратура. Достеменно встановлено, що діти почали скаржитися на «пощипування» у воді ще 15 вересня. Адміністрація ж «Славутича», як бачимо, відмахнулася від цих зауважень. Заступник директора Олександр Мисенко в поясненні кореспонденту УТ-1 намагався згладити НП: навіщо, мовляв, галас? Медики ж кажуть, що життю потерпілих нічого не загрожує. А якби біля Влада не було Віктора Забуги? Чи вижив би десятирічний хлопець?
Наостанок ще дві суттєві обставини. Комісія Запорізького територіального відділення Держнаглядохоронпраці не може знайти відповідального за безпеку використання басейну (основна версія НП — використання несправного обладнання з електропідігріву води у басейні, а пан Мисенко каже, що «причини невідомі»). Ще один негативний «штрих» — намагання замовчати інцидент: ледь не смертельний заплив у «Славутичі» стався у вівторок, а розголосу НП надали лише позавчора. Певен, що утаємничення відбувалося не без участі керівництва ВАТ «Мотор Січ», котре різко реагує на «незручні» публікації нашого брата-журналіста.
А поки шукають винних у інциденті, батьки постраждалого хлопчика мають намір звернутися в суд. Адже їхній син тренувався у басейні з чотирьох років, мріяв стати олімпійцем. Чи зможе дитина тепер продовжити заняття спортом надалі через психiчний шок?