Що може цікавити міжнародних інвесторів більше, ніж стабільна економічна ситуація в державі, куди вони збираються вкладати свої кошти? Тому, виступаючи в четвер на міжнародному економічному форумі «Україна—ЄС», що проходив у Львові, Президент намагався пояснити іноземним гостям причини відставки попереднього і призначення нового уряду. «Я хочу пояснити, що та криза, яка виникла на початку вересня в Україні, криза політична, сьогодні себе вичерпала. Вчора ми поставили крапку в темі формування уряду», — сказав Віктор Ющенко (нагадаємо, станом на вчора вакантною у Кабміні залишалася тільки посада міністра охорони здоров'я). І розкритикував діяльність уряду Юлії Тимошенко: «Рік цей ми почали з темпів росту економіки — 6,5% приросту ВВП. 9,3% — це була наша макроекономічна мета приросту валового продукту... Прийшлося двічі переглядати цей показник, останній раз — у червні. Показники падали приблизно на 1,5 пункта в місяць, і в серпні Україна мала мінус 1,6% приросту ВВП. (...) Дії уряду Тимошенко — це червона картка того, що економічні процеси розвернулися у протилежному напрямку».
Ющенко також пошпетив екс-уряд за хибну митну, податкову, інвестиційну політику, а також ситуацію з ліквідацією вільних економічних зон. «Я хочу заявити, друзі, що найближчим часом нинішній уряд сформує відповідь для того, щоб учасники вільних економічних зон не відчули себе постраждалими... Я разом з урядом поділяю ту відповідальність, яку треба нести перед подібними рішеннями перед вами». Ці слова Президента зала зустріла оплесками.
Кабмін Тимошенко натомість відзначився «порожніми обіцянками і тіньовими рішеннями», вважає Президент. «Обіцянки росли кожен день: то по ліках, то по «хрущовках», і цьому не було меж... Я ставав свідком того, як політика здорової, раціональної, правильної економіки підмінювалася піаром. У команді була втрачена довіра один до одного, і це стало головною причиною відставки уряду. Я побачив, що дуже рано почались вибори, занадто багато рішень почали прийматися тіньовим способом, за спиною, утворилися центри, в тому числі декілька й у Кабінеті Міністрів. Купа міністрів (їх більше десяти) були готові подати мені заяви про відставку на знак незгоди з такою політикою». Згадавши бензинову, цукрову, м'ясну та зернову кризи, Ющенко особливо наголосив на ситуації навколо Нікопольського заводу феросплавів: «Це була остання крапля, коли я сказав Прем'єру, що так робити не можна! Ми робимо антимайдани по всій Україні!». При цьому Президент нагадав, що до останнього намагався зберегти команду, оскільки розумів: її втрата стане «психологічним розчаруванням для мільйонів людей».
«У хід була пущена версія, міф, у широкому розумінні цього слова, про корупцію», — так пояснив Президент звинувачення (екс-держсекретаря Зінченка, екс-віце-прем'єра Томенка тощо) його «оточення» в корупції. «Я не знаю, хто кого коли зраджував. Я не зрадив нікого! Даруйте, заради політичних провокацій чи політичних візій когось у жертву була принесена довіра в самій команді. Питання не стосунків зі мною, питання не стосунків у коаліції. Я є Президент! Я є Президент усієї країни, а не Президент якоїсь партії», — заявив Ющенко у відповідь на всі звинувачення щодо його особливих симпатій чи антипатій до певних політичних сил (оплески).
«У мене не було недовіри до Тимошенко та її людей. Я поставив [Олександра Турчинова] («праву руку» Юлії Тимошенко. — Ред.) на СБУ, яка була завжди прерогативою виключно Президента, «своя людина», як кажуть, там має бути... Я кажу: Юлія Володимирівна, я вам повністю довіряю, хай буде там Турчинов. Які ще знаки довіри треба давати у свою команду?» — обурився В. Ю.
Оскільки почалися всі ці скандали по суті з викривального виступу екс-держсекретаря Олександра Зінченка, Президент окремо згадав і про нього: «Я не можу зрозуміти, чому на сьомий місяць [роботи] немає структури секретаріату Президента, немає революційних молодіжних призначень, чому не організована координація роботи РНБО, уряду, Президента і Верховної Ради. І прийшов момент, коли я дав оцінку секретаріату перед відставкою Зінченка. Я не можу миритися з такою роботою, я кінець-кінцем оплачую останні векселі в цій країні, я не можу прийняти таку роботу. Вибачте, ти мій друг, але правда дорожча. Це я сказав кожному».
При цьому Віктор Ющенко запевнив, що його «двері відчинені для тих людей, які були моїми друзями, і залишаються відчиненими». «Те, що відбулося за сім місяців, — це не трагедія, не драма. Це іспит для політичних сил. Я не попереджаю, що буде у контексті виборів 2006 року. Я знаю одне — демократія переможе. Переконаний, бо за нами стоїть нація, довіра і великі виклики».
Наступний тиждень Президент планує присвятити консультаціям із представниками депутатських фракцій і груп по законопроектах, які необхідні для вступу країни до Світової організації торгівлі. Віктор Ющенко підкреслив, що сьогодні залишилося прийняти 14 виправлень до п'яти законів і пообіцяв: «Я все буду робити для того, щоб цей другий крок був зроблений, і вже у грудні ми ввійшли до СОТ». Президент також висловив упевненість, що основна місія на найближчі кілька місяців — одержання Україною статусу країни з ринковою економікою — буде виконана. «Це завдання номер один. Я впевнений, що воно цього року буде виконане, незважаючи ні на що», — сказав Ющенко. І розповів, що з різних причин Україна сьогодні втрачає близько восьми мільярдів доларів через те, що «втратила свою присутність або не розвиває її» на десятках ринків. Після ж вступу України до СОТ, за словами глави держави, «буде логічним почати переговори з Євросоюзом про формування зони вільної торгівлі», і «це можна реалізувати протягом 12 місяців». А після того, як вищезгадані завдання будуть розв'язані, можна буде переходити до формалізованих переговорів щодо асоційованого членства України в ЄС. «Я не хотів би, щоб хтось там шпильки на календарі робив, що цей процес дуже короткий, — застеріг Ющенко. — Але я хочу сказати, що за сім місяців ми одержали ясну дорогу, чіткі завдання, які стоять сьогодні перед парламентом, урядом і Президентом для того, щоб її пройти».
Що ж до «східних» перспектив України, то, як зазначив В. Ю., тут Україна буде виходити винятково зі своїх національних інтересів. «Все, що ми робимо з погляду формулювання принципів, не повинно блокувати або суперечити нашій дорозі в Європейський Союз. На цих позиціях стоїть Президент й уряд, коли ми говоримо про формування відносин з нашими східними партнерами, в першу чергу, з Росією», — підкреслив Ющенко.
Також Президент розповів, що протягом трьох місяців буде представлена офіційна фіскальна політика, яку винесуть на обговорення ділових кіл, а потім приймуть як основу економічної діяльності на 2006 рік, оскільки чинна фіскальна політика «є не врегульованою».
Проведення глибокої ревізії приватизації минулих років стало б великою помилкою влади, вважає Віктор Ющенко. Як розповів учасникам форуму Президент, концептуальна позиція влади полягає в тому, що «приватизаційна політика, яка проводилася останні 14 років, — це та політика, яка відповідала тодішньому законодавству». «Я переконаний, що 98% бізнесу — це той бізнес, який, базуючись на тих нормах, на тих законах, пройшов цю дорогу. І великою помилкою влади буде робити глибоку ревізію приватизації, починаючи з 90-х, — пояснив В. Ю. — Необхідно визнати: власність в Україні в тому вигляді, в якому вона відбулася за останні роки в рамках чинного законодавства, — вона відбулася». Хоча, за словами Президента, «були епізоди, які принижують націю і бізнес: коли в першу чергу провідні об'єкти нації приватизовувалися методом Катерини Другої, що роздавала своїм коханцям землі на півдні України». «Така приватизація — це не приватизація, вона принижує чесний бізнес, вона принижує уряд», — підсумував В. Ю., згадавши в цьому контексті, зокрема, про ВАТ «Криворіжсталь» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», приватизація яких проводилася на явно неконкурентних умовах, тому тепер ці підприємства через суди будуть виставлені на повторний конкурс. «Через декілька днів усі зможуть переконатися — на чесному конкурсі, без маніпуляцій, можна одержати в три-чотири рази більше грошей», — запевнив Президент.
При цьому глава держави наголосив: «Влада будь-якого рівня, починаючи з Прем'єра, повинна розуміти: бізнес і влада — партнери. Нам потрібно перегорнути всі сторінки, які таку політику не затверджували. Керуючись законом, керуючись чесними і публічними відносинами, ніхто не програє — всі виграють. Я переконаний, що найближчими тижнями всі стануть свідками того, як істинно чесна влада повертатиметься на дорогу чесних і послідовних відносин iз бізнесом». До речі, й ефективна соціальна політика, вважає Ющенко, «може реалізуватися тільки за раціональної економіки, де, з одного боку, будуть соціальні баланси, а з іншого — турбота про розвиток бізнесу»... «А з цією чумою, яка називається корупцією, давайте боротися разом. Ми повинні в цьому питанні бути партнерами», — звернувся до присутніх В. Ю.
Після відставки уряду Юлії Тимошенко у хід мав піти план, який, «на жаль, готувала не опозиція». Згідно з цим планом, до квітня 2006 року в країні не мало бути уряду, щоб на тлі цієї ситуації «підготувати» імпічмент Президента. Про це Віктор Ющенко розповів людям, виступаючи у Львові на мітингу. Принагідно, побачивши в натовпі кілька плакатів із неприємним для себе змістом, Ющенко нагадав, що саме за це він стояв на Майдані — аби кожен міг мати можливість вільно сказати все, що він думає про Президента.
Оскільки народ прагне інформації, В. Ю. також детальніше розповів про те, як було зірвано домовленості з Юлією Тимошенко, після чого її уряд та інших можновладців відправили у відставку.
Мені здавалося, що в останній день (7 вересня. — Ред.) порозуміння було досягнуто. На превеликий жаль, вночі під Києвом зібралися керівник Служби безпеки (Олександр Турчинов), міністр оборони (Анатолій Гриценко), Генеральний прокурор (Святослав Піскун), Прем'єр-міністр (Юлія Тимошенко), ще декiлька міністрів і віце-прем'єр (Микола Томенко). Те порозуміння, якого було досягнуто, їх не влаштувало, — сказав Ющенко. — Я думав, усі питання вирішуються в кабінеті Президента, не у лісі. Я глибоко помилився. Є інші команди і є інші центри. І коли вранці при розмові з Прем'єр-міністром я запитав, де проекти указів, про які ми домовилися вчора, мені Прем'єр-міністр говорить: «Вікторе Андрійовичу, так складається, що я не можу підписати. Те, про що ми домовились вчора, не випадає сьогодні. Я кажу, в мене залишається тільки один шанс: зараз вийти на прес-конференцію і, як ми домовлялися по другому варіанту, оголосити всім відставку. Мої порозуміння були марними, щоб помирити цю команду», — зазначив він.
А на другий день після цієї прес-конференції Президента, за його словами, поінформували про той самий зловісний план: «щоб в Україні не було уряду, не було бюджету і ми не довіряли один одному, взагалі, що треба зробити для того, щоб до 1 квітня ця країна бурлила імпічментом». Після цього Ющенко скликав лідерів фракцій Верховної Ради і сказав, що перед нацією стоять виклики і як їх подолати. Так, пояснив Президент, і з'явилася декларація про співпрацю.
Але попри все, глава держави сподівається, що «ті люди, які вчинили так, як вчинили в останні три тижні, ще будуть на одній стороні зі здоровими силами». Адже для того, щоб таких проблем і «криз» більше не траплялося, «Україні ще треба дорости до певних цінностей, таких як демократія, свобода слова і верховенство права».
«Я переконаний, що це крайнощі, від яких ми вилікуємося: пройде час, і люди відчують свідому відповідальність за свою роботу. І я вам обіцяю: я зроблю все, щоб ви бачили вільну й заможну країну, якою ви буде гордитися. Величезне політичне дякую за те, що ви є. Я вдячний вам, я вас ніколи не зраджу!» — запевнив народ Президент.
«По деяких речах, я скажу відверто, я як батько зробив висновки... І спасибі, що ваша позиція була справедливою», — визнав Президент, говорячи з журналістами регіональних ЗМІ вже вчора під час зустрічі в столичному Українському домі про поведінку свого сина Андрія. І водночас зазначив: «Те, що написано і сказано, зокрема, про мого сина, далеке від істини. Багато чого приписано в словах чи в ділах... Мені боляче».
А ще засмучений батько хотів би, щоб журналісти «познайомилися з цим хорошим хлопцем» (себто Андрієм Ющенком) і поспілкувалися з ним у неформальній обстановці. «Мені дійсно хочеться, щоб ви познайомилися ближче з моїм сином, з його життям, з його думками. Мені нема чого ховати в його історії, — запевнив Віктор Андрійович. — Найтрудніше давати відповідь, будучи Президентом. Але я думаю, що я достойний батько і в мене вдалося п'ятеро хороших дітей. Це мені вдається».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
