Уже давно не тихо, бо вибори — це лихо

      Жахлива доля Георгія Гонгадзе з «приватної» трагедії його близьких та друзів уже давно перетворилася на загальнодержавну. І марно було б сподіватися, що політичні діячі (навіть ті ж самі, хто активно закликає «не турбувати спокій Георгія та не ворушити рани його матері») напередодні виборів не згадуватимуть цього імені у своїх цілях. Тим паче що ім'я це тісно пов'язане із «касетним скандалом», а отже, і ще багатьма-багатьма далеко не останніми в країні іменами.

      «Ми матимемо через кілька місяців резонансний судовий процес, де Голова Верховної Ради буде поставати і відповідати за скоєні злочини. Саме Кучма протягнув його сюди 226 голосами на цю трибуну з однією метою — не дозволити розслідувати справу. І в цій ситуації я звертаюся до всіх народних депутатів. Ми не можемо працювати в той час, коли Головою ВР є людина, яка блокує розслідування справи...» Це — цитата з позавчорашнього виступу на сесії парламенту нардепа від Соцпартії Миколи Рудьковського. Спровокувала його гнівний спіч газета Народної партії (яку очолює Володимир Литвин), де була розміщена стаття з тією «мораллю», що організатори прослуховування кабінету колишнього Президента Кучми є водночас і організаторами вбивства Гонгадзе. Ці слова депутат Рудьковський (а отже, очевидно, і його партійний патрон) сприйняв як звинувачення на адресу лідера СПУ Олександра Мороза, який, як відомо, першим оприлюднив фрагменти із записів, зроблених нібито майором Мельниченком у кабінеті Кучми. Рудьковський нагадав, що «саме з Адміністрації Президента (нагадаємо, до свого депутатства Литвин її очолював. — Авт.) давали команду потім переслідувати і родичів, і близьких, і друзів». А тепер, мовляв, «Литвин став знову демократом», хоча насправді він гальмує слідство в цій справі і до нього є «одне питання — де голова Георгія, коли ви напишете явку з повинною?».

      У відповідь як завжди поміркований і «розсудливий» спікер назвав слова Рудьковського «істерикою», яка «підтверджує правильність тих політичних орієнтирів, про які ми (очевидно, Народна партія? — Авт.) говоримо». І порадив попередньому промовцю «розказати, чому протягом місяця, на якій квартирі, здійснювався монтаж плівок...». Прямий «натяк» на знайдені «за Кучми» саме вдома у тоді ще не депутата диски із записами розмов у екс-президентському кабінеті. При цьому Литвин запевнив, що готовий зустрітися зі своїми «обвинувачувачами» хоч у суді. Словом, «Я вам скажу ще одне: не будітє ліхо, пока тіхо. Отак!».

      Згодом від імені двох фракцій — «пінчуківської» «Вперед, Україно!» й «кінахівської» ПППУ — взяв слово чомусь позафракційний екс-кандидат у президенти й рекордсмен за кількістю міжфракційних переходів Володимир Нечипорук і звинуватив у всіх смертних гріхах уже Миколу Рудьковського: він, мовляв, і людину збив автомобілем, «коли їхав на зустріч до Кучми» (згодом, нібито за вказівкою екс-гаранта, справу було закрито), і став першим, у кого в Україні з'явився новенький 221-й «Мерседес», і взагалі, «фракція соціалістів оголосила про те, що 5 мільйонів доларів кожному, хто хоче пройти на вибори в першу двадцятку».

      Словом, брудно це все й гидко. Але ж — вибори... Тому вчора Верховна Рада навіть створила тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин організації скандалу із записами колишнього майора президентської охорони Миколи Мельниченка і його вплив на стан національної безпеки України. Очолив її представник фракції «Вперед, Україно!» Віктор Драчевський. Той самий, який свого часу буквально «згвалтував» 35-й округ на Дніпропетровщині, аби пробитися в нардепи замість значно популярнішого там екс-голови парламентської комісії зі «справи Гонгадзе» Олександра Жира. Ще до створення «своєї» комісії Драчевський звинуватив голову вже розпущеної комісії «по Гонгадзе» Григорія Омельченка в непрофесіоналізмі. Ще б пак, адже той теж фактично звинуватив спікера ВР Литвина у причетності до злочину. А Володимирові Михайловичу, з його претензіями на роль «третьої сили», перед виборами це геть ні до чого...

ЦИТАТА

Голова Верховної Ради Володимир Литвин,  виступаючи на ПАРЄ:

      — Я сприймаю ці звинувачення (у причетності до справи про вбивство Георгія Гонгадзе. — Ред.) як політичну провокацію. Міжнародна експертиза, яка проводилася офіційно, наскільки мені відомо, встановила, що плівки монтували з 18 вересня по 15 жовтня, там стискували фрази і вставляли відповідні слова у відповідні речення (це у відповідь на закид одного з депутатів Ради Європи, що на записах Мельниченка чути голос Литвина. — Ред.). Наскільки я знаю, інших заключень не було. А доповідь [Григорія Омельченка] не є об'єктивною, бо комісія працювала з наперед визначеним рішенням. Все, що оприлюднено, не відповідає дійсності. Я це відповідально заявляю. Має бути істина, а не на догоду комусь. Не можна призначати винних, не маючи для цього жодних підстав.