Учора о 16.00 в Мінкульті мало бути офіційне представлення нового міністра. Втім обійняти цю посаду він не може, поки Оксана Білозір перебуває на лікарняному — за законом бюлетень захищає від звільнення з роботи.
Треба сказати, що не з усіма співробітниками Міністерства в Ігоря Ліхового склалися добрі стосунки — у 2003—2004 рр. він судився з міністерством з приводу його незаконного відсторонення від посади директора Канівського заповідника. І суд таки виграв, але образу на чиновників із вулиці Франка, 3 довго тримав. Подейкують, що руками тодішнього міністра культури Юрія Богуцького Ліхового «прибирав» Дмитро Табачник. Ігор Ліховий добре знайомий із Віктором Ющенком, директор заповідника підтримував його на виборах, а Ющенко-політик і громадянин усіляко допомагав п. Ліховому впорядкувати Канівську святиню і фінансово, і організаційно, і зв'язками, і мистецькими подарунками. Так що новий міністр культури — це креатура Президента Ющенка.
Як стало відомо «УМ», підтримати його приїхали до Києва дружина і діти. Син — студент Київського національного університету культури і мистецтв. Дочка закінчила цей самий ВНЗ і зараз працює в столиці. Ігор Ліховий 15 років працював директором Шевченківського національного заповідника в Каневі (Черкаська область). Як запевнив «УМ» працівник цієї установи, заввідділом інформації, реклами та видавництва Мар'ян Піняк, новий міністр — менеджер-професіонал. Людина слова, яка завжди прислухається до думки колективу. Ліховий є дійсним членом стількох впливових національних і міжнародних організацій, що не вистачило б, напевне, шпальти їх перерахувати: Міжнародна рада з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS), правління Українського фонду культури, Рада Товариства зв'язків «Україна—Світ», Головна Рада Українського товариства історії та культури, Національна спілка журналістів України etc. Ігоря Ліхового неодноразово обирали депутатом Черкаської обласної та Канівської міської рад народних депутатів. У квітні 2003 року новий міністр культури був учасником мистецької експедиції на півострові Мангишлак (Республіка Казахстан).
13 червня 2003 року в Шевченківському національному заповіднику з ініціативи Ліхового відкрилася Міжнародна екологічна організація «Грантс». Його ж зусиллями було встановлено пам'ятний знак на місці масового поховання дітей — жертв голодомору — біля Тарасової гори.
Позавчора Ігор Ліховий був присутній на нараді з питань розвитку української культури, яку проводив на Банковій Віктор Ющенко. «Всі знали, що міністром культури буде він, але вигляду ніхто не подавав. Ні Ігор Дмитрович, ні Президент», — описав «УМ» нараду Іван Драч. Тепер уже міністр культури, а тоді ще просто директор канівського музею Ліховий виступав із промовою про стан музеїв в Україні. Відомо, що він підтримав ідею Президента покращити життя одного музею, а не братися за кілька справ одразу.
Ця нарада мала відбутися ще тиждень тому. На Банковій зібралися кінематографісти, музейники, художники — прийшла навіть Ліна Костенко, яка рідко виходить зі своєї мушлі й не грається з державою в азартні ігри. Але Президент через застуду не зміг на нараду приїхати. Удруге Ліна Костенко на Банкову не з'явилася.
Про що йшлося на цiй зустрiчi? Василь Вовкун, режисер-постановник, говорить «УМ»: «Президент зібрав діячів культури, щоб вони могли висловитися. Сам говорив про «дорожню карту» мистецьких заходів на найближчий час і про доцільність створення Національної Ради з питань культури. Завдання такої ради — конкретні кроки в царині національної культури на найближчі півтора року». «Якогось конструктиву бути тут не могло, — говорить «УМ» соліст Національного академічного театру опери та балету України ім.Т. Г. Шевченка Володимир Гришко, — Ющенко дав доручення першому заступнику голови секретаріату Президента Івану Васюнику подати відповідні пропозиції за результатами наради. Через місяць-півтора, як пообіцяв Віктор Андрійович, ми знову зустрінемось. Отоді й буде конструктив».
Як стало відомо «УМ», Ігор Ліховий підтримав пропозицію Президента щодо реорганізації Міністерства культури і туризму. Бо, наголосив він, міністерство сьогодні більше схоже на мистецьку агенцію. Але в який спосіб відбуватиметься реорганізація саме культурної структури, на нараді він, звісно, не деталізував.