Посмішка «крізь зуби»?

      Європейська політика щодо України дуже часто нагадує наші стосунки з Європою ще за часів Кучми. Єдина різниця — зараз нам почали просто частіше посміхатися, але наразі ці «смайлики» із Заходу дають мало результатів, однак навряд в тому треба вбачати провину Європи. Вагомий сигнал для української влади, щоб вона задумалася над подальшими своїми кроками, було дано і на вчорашньому засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи, де розглядалося українське питання, і зокрема, слухався звіт та приймалася відповідна резолюція авторства представників моніторингового комітету ПАРЄ Ханне Северінсен та Ренате Вольвенд.

      Так, у проекті резолюції (на час здачі номера її ще не прийняли) було достатньо критичних зауважень щодо невиконання Україною низки зобов'язань, які вона на себе взяла при вступі у Раду Європи десять років тому. При цьому проектом резолюції віталися перші досягнення Президента України та нової української влади, однак наголошувалося на необхідності проведення серйозних реформ, а також внесення змін до низки законів.

      І якщо представники нової влади, реагуючи на критику, десь можуть вказувати пальцем на своїх попередників, мовляв, майже увесь час нашого членства в РЄ правили в Україні не ми, то і не нам відповідати, все ж таки залишається багато запитань і до нинішнього керівництва країни. Серед них особливо яскраво звучали з вуст Ханне Северінсен такі зауваження, як відсутність прогресу в справі Гонгадзе та необхідність притягнення до відповідальності винних у фальсифікації президентських виборів в Україні. Згадавши мирову угоду між дома Вікторами — Ющенком та Януковичем, вона висловила надію, що амністія із порушень на виборах не торкнеться тих, хто займався маніпуляціями. «Вони повинні бути передані правосуддю», — як передає УНІАН, наголосила Северінсен.

      Щодо невиконання Україною низки зобов'язань перед ПАРЄ, дані їй ще десять років тому, то тут дехто теж вбачає провину нинішньої влади. Так, як заявив у інтерв'ю виданню «Сейчас» народний депутат, член моніторингового комітету ПАРЄ Анатолій Раханський, із січня цього року в Україні «ніхто пальцем об палець не вдарив», аби пришвидшити виконання зобов'язань перед ПАРЄ. «Коли Президент у січні 2005 року виступав у ПАРЄ... (він — Авт.) відповів мені, що невиконані зобов'язання, яких залишилося 4 зі 32, будуть виконанні (до червневої сесії 2005 року. — Авт.). Але досі цього не відбулося», — каже нардеп, вважаючи, що за такого стану справ ми ще маємо дякувати Раді Європи за таку «м'яку» резолюцію. Раханський навіть додав, що він сотні разів захищав Україну в ПАРЄ, але цього разу робити цього не буде.

      Він позитивно оцінив і той факт, що Асамблея згідно із проектом резолюції вирішила наразі не припиняти моніторинг розвитку демократичних процесів в Україні, принаймні до виборів 2006 року. Голова ПАРЄ Рене ван дер Лінден днями заявив, що напередодні нових виборів Україна має продемонструвати, що «Помаранчева революція не була випадковістю». «Нові вибори стануть випробуванням для України, коли вона повинна буде показати, чи здатна провести вільні і справедливі вибори», — цитує високого посадовця УНІАН.

      Водночас  у коментарі для «УМ» нардеп і член ПАРЄ Юрій Костенко спокійно сприйняв бажання європейців продовжувати  нас моніторити, «оскільки моніторинговий процес потрібно розглядати як допомогу Україні з боку ПАРЄ у розвитку і підтримці демократії, а не як тиск на Україну та обмеження її прав». Спікер ВР Володимир Литвин, який разом з Генпрокурором Святославом Піскуном бере  участь у засіданні Асамблеї, також зауважив, що моніторинг України потрібно сприймати «як неминучий», при цьому «ми готові все життя вчитися, але не можемо постійно брати уроки». «Об'єктивним аналізом на день нинішній» називає проект резолюції і голова постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Борис Олійник. На його думку, Асамблея адекватно оцінює нинішню ситуацію у нашій державі. Як повідомляє УНІАН, Олійник вважає, що у зауваженнях, про які йдеться у резолюції, ми самі завинили. Зокрема, у поправці до Конституції України йдеться про заборону переходу депутатів із фракції до фракції, що суперечить поняттям Ради Європи, як і надання українській прокуратурі наглядових функцій. Також досі не передана Мін'юсту пенітенціарна система і не прийнято Кримінально-процесуальний кодекс. «Але при всьому тому Україна має непоганий вигляд у такому благородному сімействі, як Рада Європи. Є свої недохопи, як кажуть білоруси, але ми йдемо нормально до виконання всіх зобов'язань, узятих у 1995 році», — вважає нардеп.

      Водночас декому з українських високопосадовців, мабуть, учора таки довелося червоніти у Страсбурзі, очевидно, Піскуну. Ханне Северінсен досить гостро наголосила, що поки що Асамблея не бачить прогресу у справі Гонгадзе, оскільки наполягає на віднайденні замовників та організаторів злочину. Відповідно, вона напередоднi внесла поправки до резолюцiї, де висловлюється жаль з того приводу, що «справа із звинувачення нiбито виконавцiв злочину була відділена від головної справи, що виглядає як крок до відведення відповідальності замовників та організаторів злочину».