Міністри закордонних справ Європейського Союзу минулої неділі о 20.00 розпочали у Люксембурзі надзвичайне засідання з метою виробити спільну позицію ЄС стосовно акцесійних переговорів з Туреччиною. Переговори про членство Туреччини мали розпочатися 3 жовтня у Люксембурзі, але країни ЄС не визначилися не лише стосовно спільної позиції Союзу, а навіть стосовно доцільності таких переговорів. Тож доля «європейського майбутнього» Туреччини мала вирішитися в останню хвилину. Ця хвилина розтягнулася більш ніж на добу.
Переговори між послами ЄС зупинилися на мертвій точці, оскільки представник Австрії не погодилася на зміну позиції своєї країни, яка вважає, що Туреччині в жодному випадку не можна пропонувати повне членство в ЄС, а лише альтернативу у вигляді «привілейованого партнерства». Решта країн погоджуються на запис у так званих переговорних рамках, що метою переговорів є повне членство Туреччини, але без гарантій, що переговори закінчаться прийомом цієї країни до Євросоюзу.
Перспектива членства Туреччини викликає бурхливі суперечки в ЄС. Опитування громадської думки показують, що більшість мешканців Франції, Німеччини та Австрії виступають проти членства цієї мусульманської країни у європейській спільноті. Минулої середи депутати Європарламенту висловилися за початок переговорів, але із застереженнями, що невиконання Анкарою кількох умов може призвести до припинення переговорів. Головною з умов залишається визнання Туреччиною Республіки Кіпр, яка займає південну частину острова і в якій мешкають греки-кіпріоти. Туреччина, єдина у світі, визнає лише Турецьку Республіку Північного Кіпру, яка самопроголосилася 1983 року в результаті інтервенції турецьких військ на цю частину острова 1974 року. Євродепутати також погрожують Туреччині: якщо Анкара до кінця цього року не зніме заборону на відвідання кіпрськими кораблями турецьких портів та кіпрськими літаками — турецьких аеропортів, то це «буде мати серйозні наслідки для переговорного процесу і навіть може спричинити його призупинення».
Європарламент у своїй резолюції також назвав попередньою умовою прийому Туреччини до ЄС визнання Анкарою геноциду вірменів у 1915 — 1923 роках, коли загинули півтора мільйона вірменів. Анкара надалі відмовляється визнати свою вину за цю різню і стверджує, що вірмени стали жертвами військових дій, а кількість загиблих не перевищує 300 тисяч. Євродепутати також закликали офіційну Анкару припинити тортури у турецьких в'язницях. Прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що резолюція Європарламенту є неприйнятною і нічим його не зобов'язує.
Упродовж недільного вечора та майже всього дня понеділка глави дипломатичних служб ЄС умовляли свою колегу з Австрії, розкішну блондинку Урсулу Пласснік, зняти застереження її країни стосовно неповного членства Туреччини в ЄС. Надвечір понеділка пані Урсула не витримала і здалася. Ось так ЄС вдалося уникнути чергової (після провалу конституційного референдуму) великої кризи.
А задоволене керівництво Туреччини нарешті досягло мети — після 42 років очікування під дверима Євросоюзу історична мить настала: міністр закордонних справ Туреччини Абдулла Гюль прибув до Люксембурга і в ніч з понеділка на вівторок розпочав переговори про членство його країни в ЄС. Також тієї ночі розпочалися переговори про членство в ЄС Хорватії.
ДО РЕЧІ
МЗС України вітає рішення Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу щодо початку переговорів про членство Туреччини в ЄС. «Ми вважаємо, що це рішення є історичним кроком, спрямованим на реалізацію історичної місії ЄС — об'єднання Європи на основі спільних цінностей та цілей», — заявив учора керівник прес-служби МЗС Василь Філіпчук і зазначив, що Україна сподівається, що у подальших процесах розширення з боку ЄС буде дотримано єдиних правил і принципів щодо перспектив та умов набуття членства в цій організації.