Париж наблизився до Києва

29.09.2005
Париж наблизився до Києва

Ну що, панове, до спiвпрацi? (Фото автора.)

      Якби треба було одним реченням охарактеризувати Дні української столиці у Парижi, які завершилися наприкінці минулого тижня, то воно прозвучало б так: «Київський міський голова зробив те, чого не вдалося ще жодному українському політику, — він підкорив Париж». Очевидно, тому, що мер Києва, на відміну від українських урядовців, не обіцяв французьким бізнесменам «золоті гори», а просто пропонував їм конкретне взаємовигідне співробітництво. Для французів, які вже звикли, що представники пострадянських країн виступають якщо не прохачами, то у кращому випадку обирають амплуа бідних родичів, напевне, це було приємною несподiванкою.

      Перша ділова зустріч київського міського голови та членів Київської делегації з президентом Паризької торгово-промислової палати П'єром Сімоном розпочалася рано-вранцi. Формальна зустріч поступово переросла у взаємозацікавлену розмову, підсумком якої стала церемонія укладення Угоди про співробітництво між Паризькою та Київською торгово-промисловими палатами. Таким чином, Київ заручився підтримкою авторитетної у світі організації, яка в подальшому допомагатиме киянам в облаштуванні різноманітних експозицій за кордоном, підготовцi менеджерів світового рівня, органiзацiї спільних проектiв у розвитку та модернізації муніципального господарства столиць, в організації турів та залученнi до співпраці потенційних інвесторів. Слід зазначити, що Київ став першим українським мiстом, удостоєним такої уваги, хоча мери iнших мiст намагалися досягти цього набагато раніше.

      Найвдалішими за останні роки, на думку представників українського посольства, були переговори київської делегації з генеральним директором французької Асоціації міжнародного розвитку підприємств Луї Мішелем Моррісом. Керівник поважної структури, яка працює під патронатом міністерства економіки Франції, виявив бажання спiвпрацювати з киянами в модернізації транспортної галузі української столиці, енергетичної та агропромислової індустрії України.

      Повчальним для представницької делегації не лише Києва, а й французьких бізнесменів став спільний діловий форум, особливо частина, в якiй мер Києва вiдповiдав на запитання. Звичайно, французів насамперед цікавив вигiдний збут своїх товарів, бо який бізнесмен не прагне вигідно продати те, що в нього є. Однак Олександр Омельченко запропонував партнерам розробляти спільні проекти, взаємовигідні обом сторонам. Приміром, на пропозицію купити кілька сотень автобусів для громадського транспорту київський міський голова зазначив, що купити — це не проблема, якщо в міському бюджетi надлишок коштів. На сьогодні Київ собі цього дозволити не може, тож i купувати не буде. Але мiсто готове перейняти досвід Парижа щодо організації інженерно-транспортної інфраструктури, паркінгів тощо.

      Окремої розмови заслуговує зустріч Київського міського голови з мером Парижа Бертраном Деланое та керівництвом Асоціації мерів Франції. Не секрет, що посада мера Парижа є, по суті, трампліном до зльоту на посаду президента або прем'єра Франції. Не обділений він і увагою своїх колег з інших країн світу, але часу на зустрічі за такої завантаженості не завжди знайдеш. То ж не дивно, що напередодні прибуття київської делегації пан Деланое не зміг викроїти часу для мерів кількох столиць з високорозвинутих країн світу. Тому, безумовно, для української сторони було приємно, що зустріч двох мерів із протокольної перетворилася на зацікавлену, незаформалізовану розмову. Мер Парижа, вислухавши свого колегу з України, пообiцяв сприяти знайомству Києва з європейськими структурами, розробити програму і максимально розширити інформаційний обмін між відповідними службами мерій, домогтися від Єврокомісії виділення коштів на облаштування виставок досягнень нашого міста у Франції та розширення культурно-мистецьких зв'язків. Свою підтримку він пообіцяв і для визнання Києва «Культурною столицею Європи 2010 року».

Василь ЮРКОВИЧ.
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>