Вступаючи до СОТ, Україна має«помити руки»

      Найближча перспектива вступу до Світової організації торгівлі диктує нашій  країні свої умови.  Зокрема країни-члени СОТ цікавляться, наскільки українська продукція відповідатиме вимогам  харчової гігієни і безпеки. Крім забезпечення власне якості товарів, Україні необхідно передбачити низку процедур і мати відповідне законодавство. Про світовий досвід у цій сфері українським фахівцям розповіли колеги, які приїхали заради цього до Києва. Вчора семінар, який відбувся за партнерської підтримки, завершився. «УМ» звернулася по коментар до його учасників.

      Андрій ШАРАФЕТДІНОВ, провідний науковий співробітник Інституту харчування Російської академії медичних наук:

      — Наскільки актульною, на вашу думку, є тема безпеки харчування?

      — Це гостра проблема, і вона стосується кожного. Захворювання шлунково-кишкового тракту дуже поширені і мають тенденцію до зростання, що характерно як для Росії, так і, мабуть, для України. Досить часто ці хвороби призводять до втрати працездатності. Існує багато факторів, які впливають на розвиток недуги. Дуже важливо, щоб уся продукція, яку пропонують населенню в тих чи інших крамницях, була якісною і безпечною для людей. Це головний критерій. Я б не став із цієї точки зору виокремлювати ті чи інші продукти. Втім харчування сучасної людини є дуже незбалансованим. Скажімо, воно не є оптимальним за якістю білків, у ньому надмірна кількість жирів і недостатня кількість харчових волокон. Потрібно, щоб людина мала такий набір продуктів, який забезпечував би профілактику поширюваних захворювань.

      — Чи може допомогти в цьому сучасна індустрія харчування?

      — Певною мірою так. Скажімо, в Росії споживачеві пропонується досить велика кількість нових продуктів.Слід звернути увагу на продукти з низьким вмістом жирів. Це вкрай необхідно, тому що, на жаль, рівень їх споживання — йдеться, насамперед, про насичені жири — занадто високий, він збільшує ризик серцево-судинних захворювань. Вибираючи на поличках магазинів харчі на свій смак, людина повинна знати, що їй потрібно, а що ні. Коли купуєш продукти  для свого щоденного раціону, не варто нехтувати інформацією про раціональне і профілактичне харчування. Краще віддавати перевагу продуктам, які збагачені  вітамінами, містять ті чи інші макро- і мікроелементи.

Рона ЕПЛБАУМ, віце-президент компанії «Кока-Кола»:

      — Безпека харчування — це глобальна проблема?

      — Думаю, так. Одна з речей, у яких ми хочемо впевнитися, — це те, що компанії, зайняті в індустрії харчування, та уряди скрізь у світі ставляться до цього приблизно однаково. Водночас ми вважаємо, що цю проблему слід розглядати з урахуванням локальних особливостей харчування. Тому транснаціональні компанії й проводять відповідні тренінги в різних регіонах. Ми запросили на семінар у Києві трьох експертів і зібрали тутешніх фахівців з питань харчової гігієни. Із доповідей, які підготували представники України і Росії, ми отримали цінну для нашої компанії інформацію.

      — Що б ви порадили людині, яка приходить у супермаркет купити продукти, аби вона при цьому не знехтувала своїми інтересами безпечного харчування?

      — Слід пам'ятати три речі. Перше — тримати певний баланс, друге — намагатися, щоб харчі були різноманітні, і третє — брати прийнятну «порцію» продуктів. Особливо це стосується тих продуктів, від яких люди, так би мовити, отримують задоволення, скажімо, морозиво, напої — їх потрібно вживати в лімітованій кількості, щоб зберегти здоров'я.

      — Чи існують відверто шкідливі напої, які виробляє харчова індустрія?

      — Я не думаю, що такі справді існують.Утім будь-який продукт харчування, якщо його вживати надміру, може зашкодити. Це при тому, що, безперечно, для кожної компанії має бути пріоритетом номер один — випускати безпечну продукцію. Адже всі ми насамкінець є споживачами. Принагідно нагадаю, що компанія «Кока-Кола» виготовляє найрізноманітнішу продукцію: воду, солодкі газовані, а також енергетичні, спортивні напої. Що ж до споживача, то й він, у свою чергу, відповідальний за те, який напій вибирає на полиці магазину.

Алла ГРИГОРЕНКО, заступник директора департаменту санепіднагляду Міністерства охорони здоров'я:

      — Чого, на вашу думку, Україна досягла на сьогодні, і що потрібно зробити для забезпечення харчової безпеки нашого населення?

      — Україна поступово, але цілеспрямовано займається гармонізацією національного законодавства з питань безпеки харчових продуктів відповідно до міжнародних вимог. Нагадаю, що шостого вересня Верховна Рада прийняла в новій редакції Закон «Про внесення змін до Закону України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», який у новій редакції має назву «Про безпечність та якість харчових продуктів». Очікуємо, що Президент підпише його. Цей закон повністю гармонізований із угодою СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів. Згідно з цією угодою, заходи безпеки мають бути адекватними ситуації,  базуватися на аналізі ризику для здоров'я людини, а дії органів, які контролюють цю сферу, мають бути прозорими й еквівалентними заходам, які здійснюють в  інших країнах, і не бути дискримінаційними стосовно продукції, яку імпортують до нашої країни. Зокрема, контролюючі органи влади мають повідомляти країну-імпортера про те, що запроваджується той чи інший санітарний захід, який стосується безпеки харчових продуктів. До того ж, усі дії української сторони повинні бути науково обгрунтованими. Тобто вона не може вжити захід, який би обмежував імпорт тієї чи іншої продукції тільки через те, що так нам забажалося чи, буцімто, з огляду на те, що так робили за колишнього Радянського Союзу. Тобто наші дії повинні бути абсолютно прогнозованими.