Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
(Тараса МИЦКОНЮКА.)
Людина, що здатна не відректися від своїх етичних та художніх ідеалів, яка наважується не те що диктувати свої умови навколишнім реаліям, а просто жити незалежно від них, керуючись своїм талантом і несучи його як «хрест» і служіння, — де б вона не перебувала, навіть своєю номінальною присутністю провокує навколо себе «зону підвищеної уваги». Такі люди, на щастя, є, і останнім часом вони навіть яскравіше виділилися. Серед них — Наталка Половинка.
Акторка, для якої українська пісня — жива і глибока драматична територія. Співачка, творчий діапазон якої спектрально охоплюють, природно, переходячи один в одного, автентика і сучасні перформанси. Піаністка з дипломом Львівської консерваторії, що співає українські романси XIX століття під власний акомпанемент. «Камертон» Львівського театру імені Леся Курбаса, де всі спектаклі супроводжуються акапельним співом.
Нещодавно Наталка приїздила до Києва зі своїм концертом для голосу і виконавця «Квiтка-невiста». В основу твору, класичної тричастинної форми, були покладені стародавні духовні мелодії («Величання»), народні пісні («Весiлля») і романси («Славлення»). Цей якоюсь мірою автобіографічний спектакль (акторка сама вибирала для нього матеріал, більшу частину якого вона співає вже багато років) — один із декількох проектів, створених Половинкою в співавторстві з режисером Сергієм Ковалевичем, музичним керівником «Майстерні пісні» при театрі Леся Курбаса. Всі ці задуми, будь то дівочий ритуал «У недiлю рано» чи звукова фреска «Ірмос» (до речі, також представлена курбасовцями на «Березiллi»), об'єднані загальною надідеєю: дати сучасній людині шанс усвідомити себе в культурі предків. Вслухатися в той звуковий шар, звідки виходить пісня і відчути свою причетність до нього — нехай ледь помітну, але остаточно не загублену.
Пізнати себе і в цьому пізнанні дійти до відчуття первозданної цілісності — це прагнення невід'ємне від творчості Наталки, до якої б музики вона не доторкалася (у Київ вона прилетіла після гастролей у Дрездені і Вільнюсі, де брала участь у постановці авангардної опери Алли Загайкевич «Числа i вiтер»). Звук для неї — максима, духовне зусилля, здатне народитися лише на межі переживань, на самому «краї серця». І в цьому вся Половинка. Найкраща половинка!
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>