Сюрприз для турбіни

      Звичайне для сфери охорони здоров'я слово «реабілітація» відтепер має безпосередне вiдношення до гідроенергетики. Як відомо, всі наші дев'ять гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів дуже старенькі, хоча й роботящі, — вони виробляють практично всю гідроелектричну енергію України та задовольняють  приблизно 7 відсотків загального попиту на електроенергію. Відмовитися від їхнього внеску в енергетику нікому й не спадає на думку. Тим паче, що, за даними Національної комісiї з регулювання енергетики, собівартість кіловат-години на гідроелектростанціях у 7,5 раза менша за собівартість на теплових станціях. Ще актуальнішою стає тема реабілітації ГЕС з огляду на подорожчання енергоносіїв на світових ринках. А крім того, в цих станцій є ще одна позитивна характеристика —  вони допомагають працювати АЕС, регулюючи свою потужність. Це дуже важливо для стабільної роботи української енергосистеми. Не кажучи вже про те, що гідроелектростанції — це ще й просто красиві споруди, які не завдають шкоди довкіллю. Скажімо, Мінпаливенерго, яке на своєму сайті розмістило перелік заходів iз охорони довкілля, згадало про них такими словами: «З огляду на вплив ГЕС на народногосподарський комплекс і життєдіяльність двох третин населення країни, їх особливу роль у забезпеченні стійкої роботи енергосистеми ... ВАТ «Укргідроенерго» розробило заходи з оновлення основних фондів та впровадження нових сучасних технологій».

      Отже, згідно з намірами Мінпаливенерго, ми стоїмо на порозі другого етапу реабілітації ГЕС. Ідеться про реконструкцію десятків турбін та гідрогенераторів та заміну низки регулюючих систем  з урахуванням термінів експлуатації обладнання понад 30 років. Мають бути введені в дію автоматизовані системи контролю безпеки гребель, що зменшить ризик техногенних катастроф.  Крім того, планується відновити будівництво Канівської ГАЕС. Це необхідно зробити задля поліпшення добового балансу електроенергії після введення в поточному році потужностей на атомних електростанціях. Буде також реконструйовано Київську ГАЕС і розширено Каховську ГЕС (завдяки підвищенню її потужності стане можливим  розв'язати низку екологічних проблем регіону).

      Ясна річ, усе це неможливо здійснити без відповідного фінансування. До кого звернутися по кредит міністерство знало — вже кілька років поспіль говорили про те, що задля такої благородної справи Світовий банк знайде можливість виділити чималенький кредит. Зрештою, 19 вересня  Україна та Світовий банк підписали угоду про позику, яка надається для фінансування проекту реабілітації гідроелектростанцій. Проект  складатиметься з окремих інвестиційних проектів і технічної допомоги. З-поміж іншого ця угода сприятиме безперешкодному функціонуванню та відкриттю ринку електроенергії. У доброму результаті ніхто й не сумнівається. Тим більше, що між нашою країною і Світовим банком уже укладався подібний проект. Він так само стосувався ГЕС, і його успішно завершили три роки тому. Під час реалізації першого проекту бенефіціар позики — компанія «Дніпрогідроенерго» здійснила реабілітацію 16 гідроагрегатів, що забезпечило підвищення потужності на 88,1 мегавата і збільшило коефіцієнт корисної дії турбін  на 4,0 — 4,3 відсотка. Після закриття позики компанію «Дніпрогідроенерго» реорганізували в «Укргідроенерго». Передбачається, що до кінця цього року компанія здійснить реабілітацію ще десяти гідроагрегатів за власні кошти.

      Що ж до Світотого банку, то він  виділятиме кошти на проект упродовж 2006—2011 років. Загальна вартість проекту — 361 мільйон 800 тисяч доларів США, з яких 106 мільйонів — це і є позика Світового банку. Вона надається терміном на 18 років, включаючи шестирічний пільговий період зі сплати основної суми позики.