Президент фестивалю моди «Київський подіум» Олександр Соколовський заявив про намір зробити навесні другий вітчизняний Тиждень моди. А його почесною гостею стане Наталі Рікель із останньою колекцією Дому Sonia Rykiel.
Прокоментувати цю ситуацію ми попросили Олександра Соколовського:
— Пане Олександре, в Україні не так багато дизайнерів, щоб ділити їх на два табори — ті, що показуються на «Сезонах моди», і ті, що показуються у вас. Одні й ті самі колекції демонструвати двічі немає сенсу. До речі, кажуть, що ви забороняєте дизайнерам, які мають бутіки в Fashion Lab, брати участь у «Сезонах моди», такий пункт існує в угодах. Чому у вас виникла така ідея — робити Тиждень моди в Україні?
— Ми вже три роки робимо фестиваль моди «Київський подіум», де показуємо і промислові колекції, і дизайнерські, це більше святковий захід, видовищний, на сьогодні ми хочемо зробити професійну акцію — з байерами, з виробниками, з усіма представниками інфраструктури легкої промисловості. Ми хочемо довести, що мода може бути не тільки на подіумі, але й у магазинах, може бути доступнішою людям, ніж зараз. Бомонд, світська хроніка, телерепортажі — це добре, але модної індустрії в Україні як не було, так і немає.
Звичайно, показувати одну й ту ж колекцію одного й того ж дизайнера двічі — безглуздо, і умовою нашого Тижня є прем'єра колекції. Я нікому не забороняю брати участь у «Сезонах моди», Роксолана Богуцька, яка має бутік у Fashion Lab, показується на «Сезонах», Оксана Караванська також. Ми будемо створювати для дизайнерів вигідніші умови, і цим їх залучати. «Сезони моди» — це комерційна акція, а ми не прагнемо заробити гроші, наша мета — економніше їх витратити. На Тиждень з'їжджатимуться байери, вперше після показів буде спільний шоу-рум усіх дизайнерів, як це буває в усьому світі. Надалі ми хочемо запросити західних байерів, але не зразу. І не тому, що їм щось може не сподобатися, не той рівень, а тому що вони почнуть ставити конкретні питання дизайнерам — коли ви будете готові привезти ці моделі до нас, яку партію, як транспортувати, якого кольору, з яких тканин. Буквально кілька наших модельєрів зможуть щось відповісти на це запитання, більшість звикли працювати для подіуму, для журналу і для клієнта. Наша мета — зробити в Україні fashion-індустрію.
З Ірочкою Данилевською ми у прекрасних стосунках. Навесні ми домовилися проводити разом «двотижневик» української моди. Потім вони передумали, я їх розумію: вони вже напрацювали базу клієнтів, виробили правила гри, а тут незрозуміло, чи встигнуть партнери побудувати шатро для показів, як обіцяли, що це буде, — ризик великий. Як ви бачили, спеціально оснащене Шатро за «Альта-Центром» ми уже побудували, там і буде проходити навесні Тиждень прет-а-порте. Знаєте анекдот про тунель під Ла-Маншем? Оголосили тендер на будівництво тунелю під Ла-Маншем — солідні компанії, бізнес-плани, обгрунтування, раптом приходять два мужики з лопатами. Їх питають: «А як ви будете працювати?» «Як-як? Один стане в Англії, другий у Франції, і будемо прокладати дорогу кожен зі свого боку, а посередині зустрінемось». «А якщо не зустрінетесь?» — питають. «Ну буде два паралельні тунелі». От і у нас будуть два паралельні тунелі.
ДОВIДКА «УМ»
Генеральний директор групи компаній «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський у 2003 році провів перший фестиваль моди «Київський подіум», цього року він відбудеться втретє. Пан Соколовський — власник галереї авторських бутіків Fashion Lab, супермаркету одягу Tuso. Минулої осені Олександр Соколовський і організатор вітчизняного тижня прет-а-порте Ірина Данилевська домовилися на осінь про спільну акцію — фестиваль моди плюс класичний тиждень прет-а-порте, пізніше домовленість скасували, і Олександр Соколовський оголосив про те, що навесні він робитиме свій Тиждень моди. Антимонопольний комітет може спати спокійно — у «Сезонів моди» з'явиться конкурент. Скептики з одного боку вважають пана Соколовського дилетантом у цій сфері (з огляду на рівень попередніх фестивалів) і сумніваються, що він зможе забезпечити проведення професійної акції. Реалісти кажуть, що успішний бізнесмен Соколовський прагне створити замкнений цикл модного бізнесу — від виробництва, продажу як масового, так і дизайнерського одягу, до піару та іміджевих речей, і якщо з першого разу Тиждень у нього пройде не зовсім гладко, до другого він зробить висновки і хорошу акцію.