Час лаштувати бiноклi

      У новий сезон київські театри ввійшли чи ще входитимуть кожен по-своєму. Хтось — «Колесо», Театр драми і комедії на Лівому березі — стрімко, так і не дочекавшись закінчення відпусток та закриття дачного сезону. Хтось — повагом, з детальною прес-конференцією, звітом-планами, новинами з-за лаштунків — тут треба згадати Театр імені Франка, який і про гастролі розповідає охоче, і про плани, часто навіть такі, що існують на рівні ідеї, також. Не вийшло «по-людськи» презентувати новий сезон у Національної опери: прес-конференцію було заплановано в той самий день, коли Президент оголосив про відставку уряду. Із зрозумілих причин спілкування з пресою було скасоване, хоча розпочали, як і планували, 14 вересня. У п’ятницю виставою «У полоні пристрастей» свій 80-й сезон відкрив Театр імені Лесі Українки — його новиннєво-скандальний шлейф виявився настільки довгим та цікавим широкій громадськості, що творчість несправедливо була відсунута ближче до задника. На черзі — Молодий театр. (Щоправда, його шанувальникам доведеться набратися терпіння: ремонтні роботи ще тривають. І хоча відкриття заплановано на 11 листопада, цей приємний день, мабуть, доведеться змістити ближче до Нового року). Словом, мало-помалу театри повертаються до активної форми існування.

      Театр юного глядача вже встиг не лише кілька разів показати останню прем'єру «Добрий Хортон», а й пошанувати свого метра, заслуженого артиста Росії Костянтина Дубиніна, який відзначив 70-річний ювілей. Відомий педагог, що викладає у Київському театральному інституті, отримав у вигляді презента «капусник» та виставку, присвячену театральній діяльності, у фойє театру. У репертуарі ТЮГу авторству Костянтина Дубиніна належать спектаклі «Придурок в стилі ро-ко-ко», «Лис Микита», «Міщанин-шляхтич» та інші. А своїх глядачів найближчим часом ТЮГ обіцяє потішити новими прем'єрами: худрук театру Віктор Гирич репетирує «Ярмарковий гармидер», а один із найвідоміших молодих режисерів країни, Андрій Білоус, — «Закохану витівницю» Лопе де Вега. Обидві вистави театр планує випустити цього року.

      Ювілейним оголосили цей сезон «франківці». І якщо театрознавці, погортавши підручники, захочуть цю «ювілейність» опротестувати — вони отримають резонну відповідь-пояснення. Навесні 2006-го виповнюється 80 років, як театр переїхав до Києва і оселився за нинішньою адресою: площа Франка, 3. Чим не дата? Хоча сам театр розпочав уже 86-й сезон. І обіцяє, що він запам'ятається кількома першокласними прем'єрами. «Ромео і Джульєтту» репетирує Валентин Козьменко-Делінде, який на «франківській» сцені ще за Данченка вже ставив шекспірівський «Сон літньої ночі». Театрали і досі згадують, як у цій сміливій виставі герої стрибали на батуті...

      Сергій Маслобойщиков зацікавився «Маркізом де Садом». Олександр Білозуб виношує ідею «Українського романсу» на малій сцені. А з планів минулого сезону у плани сезону теперішнього «франківці» перенесли «Тіні забутих предків» — Ступка не втрачає надію, що їх в очолюваному ним театрі поставить Григорій Гладій — та «Пер Гюнта», виставу, присвячену Сергієві Данченку.

      Першою прем'єрою нового сезону в Театрі імені Лесі Українки буде молодіжна вистава за п'єсою білоруського автора Андрія Курейчика «Ілюзіон», яку репетирує режисер Олег Нікітін. Разом iз драматургом Михайлом Рощиним Михайло Резнікович починає працювати над сценічною версією повісті Івана Франка «Заради домашнього вогнища». Також худруку Російської драми надійшла пропозиція від посольства Іспанії взяти до роботи п'єсу Михайла Булгакова «Дон Кіхот». А на «Сцені під дахом» молодь театру готує виставу за творами Василя Стуса.