Як ліві поділились і ледь не побились

      До півтисячі демонстрантів, десятки прапорів, соціальні гасла і революційна жага в очах — усе це скидалося на продовження революції, яка минулого року змінила Україну. От тільки атрибути цього дійства були не помаранчевими, а червоними, а гасла з вимогами свободи й демократії змінилися на «комунізм», «смерть капіталізму», «СРСР» та інші не менш ліворадикальні.

      Минулої суботи молоді люди з різноманітних лiвацьких організацій заповнили площу біля столичної станції метро «Арсенальна» — тут традиційно збираються перед демонстраціями комуністи. Досить специфічний народ — від організації «Че Гевара», «Лівої ініціативи» й комсомольців і аж до «Братства» Корчинського та Націонал-більшовицької партії Лімонова. Видно, що настрій у «революціонерів» перед початком всеукраїнської акції «Антикапіталізм-2005» піднесений.

      Чекали 13.00, щоб і симпатики з інших міст України підтягнулися. Ось і представники ЛКСМ із Запоріжжя й Херсона, про що свідчать їхні плакати, а ось гості з російської КПРФ.

      Шлях демонстрантів проліг по вулиці Грушевського, повз парламент і Кабмін, і далі Володимирським узвозом до Контрактової площі, де на них уже чекала сцена. Пізніше мав відбутися так званий «антикапіталістичний» концерт із запрошеними гуртами (слабенькими — на кшталт «Пріключєнія Елєктроніка»). Раніше за інших прибули «братки» й «нацболи». Хвилин за двадцять підтяглася й колона з іншими організаціями. Вбрана у соціалістично-комуністичну атрибутику молодь досить швидко й організовано влаштувалася перед сценою, очікуючи смачненького. Як стало зрозумiло пізніше, цим смачненьким виявився зовсім не концерт...

      Заплановані за сценарієм революційні промови не вирізнялися ані оригінальністю, ані надмірною інтелектуальністю, ані навіть запальністю. Та що й казати, коли нардеп-комсомолець Поліїт начитував щось про боротьбу з американським імперіалізмом і світовим капіталізмом з аркуша паперу. Певно, і Ленін би образився, і Че Гевара, розтиражований на прапорах та футболках.

      Аж тут почалися «тертя». «Серед нас стоять люди із фашистською символікою. Вони жодного відношення до цієї акції не мають. Просимо їх залишити мітинг», — прозвучало, як грім, з вуст ведучого дійства. Сприйнявши промову «тамади» як заклик до дії, молоді соціалісти із кличем «АнтиФа» почали скандувати до своїх «колег по революції» з «Братства» й НБП, чиї прапори якось швидко зникли ще до початку мітингу. «Корчинці» почали лементувати у відповідь. Обидві групи, утворивши руками «замок», поволі насувалися одна на одну. Важко було прогнозувати можливі наслідки невтручання міліції, але охоронці порядку швидко стали поміж обома таборами, а згодом і відтіснили «братків» геть із мітингу.

      На думку присутнього неподалік керівника «Інституту «Республіка» Володимира Чемериса, це «дуже добре, коли молодь збирається на такі заходи, бо ані революційна «Україна без Кучми», ані Помаранчева революція не змінили Україну». Екс-нардеп від УРП, який нині став марксистом, вважає, що «третій етап революції неминучий, бо є значні соціальні прошарки населення, незадоволені станом речей у державі, і ще не встановлено соціально справедливий демократичний лад в Україні». Із таким сподіванням три сотні молодиків і розійшлися.