Парад компроматів, який останнім часом охопив колишніх соратників по Майдану, рикошетом відбивається майже по всіх державних інституціях. Це стосується й одного з найутаємниченіших відомств на Володимирській, 33 — Служби безпеки України. Гучно грюкнувши дверима, звідси пішов перший цивільний керівник відомства — Олександр Турчинов, а його місце посів один із заступників голови СБУ ще з часів Смешка — Ігор Дріжчаний. I почалося! Навколо відомства, де ще вчора муха не вилетіла б без перепустки, почалися справжні інформаційні війни.
Хвиля звинувачень на адресу новопризначеного керівника, що спочатку заполонила інтернет, докотилася i до друкованих видань. В «Україну молоду» досьє на пана Дріжчаного передали самі його колеги. Такі довідки традиційно складаються «до відома Президенту». Втім пан Дріжчаний не лише залишився на посаді заступника голови СБУ під час каденції Турчинова, а й став тепер керівником «Володимирської». Кажуть, його підтримали на найвищому щаблі Верховної Ради (зокрема, депутат Мартиненко). Крім того, пан Ігор нібито мав високих покровителів у Раді нацбезпеки й оборони часів Порошенка.
Обвинувачень на адресу Дріжчаного чимало. «Креатурі Медведчука» приписують i те, що за його наказами СБУ прикривало злочинців на користь провладного кандидата на резонансних мукачівських виборах у квітні 2004-го, обшукувало квартири «Пори» восени під час президентських виборів та й узагалі, Дріжчаний нібито хотів порушити кримінальні справи за фактами «масових заворушень» проти лідерів Помаранчевої революції. Якщо вірити поширенiй інформації, то й блокування розслідування фактів знищення комп'ютерних даних на серверах Центрвиборчкому не обійшлося без особистого втручання Дріжчаного.
У «новій» СБУ кажуть, що Дріжчаний, навпаки, робив усе для того, щоб СБУ не втягнулася в політичну боротьбу в 2004 році. Тоді як із Банкової був наказ провести більше 200 обшуків стосовно активістів «Пори» по всій країні, «спецслужбісти» насправді провели лише 12, та й то безрезультатно. Тоді влада й звернулася до міліції Білоконя, яка більш ефективно «знайшла» вибухівку в одному з підвалів «Пори».
Дріжчаному приписують i співавторство відомої заяви генералів СБУ Скибинецького та Скіпальского на Майдані, згідно з якою спецслужби не підуть проти народу. Третім на сцені тоді нібито мав бути саме Ігор Дріжчаний. Але його хтось затримав, тож слухати заяву довелося вже в натовпі. Принаймні так кажуть його нинішні підлеглі. Втім хтозна, чому насправді не встиг на Майдан пан Дріжчаний?
Зрозуміло, в кожної сторони своя позиція, свої аргументи й зацікавленість. Хоча в СБУ закликають своїх колишніх колег вгамувати емоції i почати працювати на країну. Цікаво було б почути з цього приводу позицію самого керівника СБУ. Натомість пан Дріжчаний зайняв позицію на кшталт «собаки гавкають, а ми працюємо». Прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко повідомила «УМ», що найближчим часом розраховувати на інтерв'ю ЗМІ не варто — потрібно працювати, входити в курс справ. Але це буцім не означає, що Служба працюватиме непрозоро i невідкрито для суспільства. Про роботу регулярно повідомлятимуть, просто «піару» не буде.
А взагалі, за словами пані Остапенко, «останнім часом Ігор Васильович Дріжчаний дізнається про себе багато нового. Але коментувати подібну нісенітницю немає ні часу, ні необхідності». Це вже стосовно нещодавньої заяви колишнього офіцера безпеки посольства України в Берліні, генерала СБУ Валерія Кравченка про те, що нинішній глава СБУ ще у 2004 році обговорював можливість його фізичного усунення.
За словами генерала Кравченка, генерал Дріжчаний (тоді заступник Смешка) обговорював подібну можливість у присутності чотирьох чоловік на Володимирській, 33 (центральне управління СБУ) одразу після оприлюднення відомої заяви Кравченка від 18 лютого 2004 року про вказівки керівництва спецслужби стежити за опозицією за кордоном. Натомість Марина Остапенко звертає увагу на те, що Дріжчаний був призначений на посаду заступника голови СБУ тільки 19 лютого 2004-го, кілька тижнів входив у курс справи і тому не міг проводити такої наради в період 18—26 лютого, як про це заявив переслідуваний Кучмою Кравченко.
Слід також нагадати, що під час своєї сенсаційної прес-конференції екс-голова СБУ Олександр Турчинов досить тактовно відгукнувся стосовно свого наступника. Звинувачень i будь-якої критики не було. Але вже позавчора пан Турчинов заявив про політичні чистки в Службі безпеки. До такої оцінки того, що відбувається на Володимирській, Турчинова спонукало звільнення з посад заступників голови СБУ Василя Крутова та Андрія Кожемякіна.
«Я вважаю звільнення їх iз посад абсолютно незрозумілим і знаковим. Для мене очевидно, що цими звільненнями влада намагається назавжди «поховати» розслідування резонансних злочинів та згорнути боротьбу з корупцією у вищих органах влади», — зазначив Турчинов, відомий як «права рука Тимошенко». На його думку, відставки легендарного засновника української «Альфи» генерала Крутова, котрий був першим заступником Олександра Валентиновича, а також керівника Управління «К» Кожемякіна є немотивованими, нелогічними й абсурдними. Адже ці люди — одні з найкращих фахівців у галузі національної безпеки на всьому пострадянському просторі. Крутов координував роботу групи СБУ, яка супроводжувала розслідування Генпрокуратури у справі отруєння Ющенка, а Кожемякін очолював групу, що розслідувала корупцію в оточенні Президента. Особливо щодо зловживань на енергетичному ринку, в тому числі за епізодами, пов'язаними з тіньовою діяльністю структур «Юрал-Трансгаз» та «РосУкренерго». Також контролював розслідування справи Гонгадзе.
Факт звільнення двох заступників підтвердили «УМ» і в прес-службі СБУ. Президент своїм указом призначив на посаду першого заступника Володимира Тимошенка, який раніше обіймав посаду ректора Національної академії СБУ. Іншим заступником став Валерій Підболячний, який раніше обіймав посаду начальника Управління СБУ в Тернопільській області. Ще одним новим заступником керівника спецслужби став Володислав Коршунов — кадровий офіцер СБУ, який до свого нового призначення очолював 4-й Департамент.
Прес-секретар голови СБУ Марина Остапенко не бачить у цих кадрових змінах нічого дивного. Бо Ігор Дріжчаний цим «не відкрив Америку», кожен новий керівник СБУ в останні роки змінював команду на власний розсуд для більшої ефективності роботи. Про помилки Крутова i Кожемякіна наразі не йдеться, як i про якусь політичну складову кадрової ротації. Тим більше що одна з вимог Президента до СБУ — деполітизація відомства. Пані Остапенко зазначила «УМ», що в СБУ розкидатися професіоналами, якими є i Крутов, i Кожемякін, не збираються, тому найближчим часом їм будуть запропоновані посади радників голови СБУ.
Голова СБУ Ігор Дріжчаний — під час свого представлення Президентом 12 вересня:
— Дякую Вам, Вікторе Андрійовичу, за виявлену довіру. На цій посаді я зроблю усе, щоб СБУ стала новою сучасною службою і служила інтересам держави.
Екс-голова СБУ Олександр Турчинов на прес-конференції 15 вересня:
— Я знаю Ігоря Васильовича Дріжчаного як достатньо фахового юриста. Він є генерал-лейтенантом. Єдине, нам не вдалося з ним попрацювати більш-менш активно, хоча він був моїм заступником. Останнім часом, десь протягом трьох місяців, він хворів. Більше нічого сказати не можу, але сподіваюся, що він буде чесно виконувати свої обов'язки. ...Мені не відомо, щоб Віктор Ющенко давав накази моєму наступнику Ігорю Дріжчаному планувати якісь справи проти Тимошенко.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
