Подібне запитання шосткинський міський голова Микола Нога поставив напередодні першого інвестиційного форуму Сумщини зарубіжному партнеру однієї з шосткинських фірм. Адже хотілося, аби в розмові на запланованому заході врахували думку тих, хто вже має досвід співпраці з українцями. Й іспанський бізнесмен відповів йому надзвичайно конкретно: «Навчіться казати правду».
Потенційні зарубіжні партнери України не вимагають пільг та особливого ставлення. Досить створити такі умови співробітництва, як у розвинених країнах, і бути чесними. Досі цієї чесності немає ні на загальнодержавному рівні, ні часом у конкретних ситуаціях. І недарма ПДВ, що нараховують при завезенні в Україну технічного обладнання, називають не податком, а таксою. І навряд чи будуть вірити таким, хто намагається спокусити інвестора ніби серйозними проектами розвитку чогось там, а при зустрічі привозять до цілковитої руїни за принципом «заманити, а там видно буде».
Не готова до прийняття іноземного інвестора ні наша економіка, ні наша організація, ні наша мораль, — вважають ті, кому довелося зіткнутися з конкретними проблемами такої співпраці. Приклад? Його наводить Микола Нога. Інвестор збирався завозити до нашої держави обладнання. Повідомив, коли воно буде на кордоні, уточнив, коли його можуть розмитнити, — закономірні запитання для ділової людини. Адже, як заведено ТАМ, вантаж супроводжує наладчик, відразу завозиться й сировина. Але виявляється, ТУТ все не так просто. Хтось якось неправильно оформив декларацію. Ситуація затягнулася. Тому ж наладчику довелось оплачувати простій. Скінчилося все вимогою про сплату штрафу. Для нас — «нормальна» ситуація. Для іноземного бізнесмена — шок. Бо штраф — це і втрата коштів, і зниження престижу серед колег: що ж це за ділова людина, якщо вона не вміє нормально вести справи?!
Звичайно, вважає заступник начальника управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій Головного управління економіки облдержадміністрації Людмила Лугова, сьогоднішній стан речей вже зовсім не той, що десять років тому. Тепер вже є і необхідні банківські структури, і страхові компанії, і менеджери, і перекладачі... Але, зауважує вона, все це поки що — у великих містах, а в районах... Звідси й нерівномірність розподілу інвестицій по області. На Суми припадає 78,4 відсотка їх загального обсягу. Частку відсотків мають Тростянець, Шостка, Охтирський район та Охтирка. На решту 14 районів припадає менше, ніж по одному відсотку отриманих інвестицій.
Микола Нога взагалі більш скептичний: він вважає, що й на вищому рівні у багатьох уявлення про інвестиції обмежується вагомо мовленою фразою «Інвестиції треба залучати» — і все. Й хоча Сумщина на сьогодні займає тринадцяте місце в таблиці регіонального інвестиційного рейтингу, — ніби й не так погано, але має лише 1,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, що працюють в Україні.
Для поліпшення розуміння та активізації інвестиційних процесів і було задумано інвестиційний форум Сумщини, гарно названий міжнародним. Що він відповідав цій назві, стверджувати не можна. Довелося почути від учасників, що форум був, швидше, ярмарком пропозицій. Але те, що вони були сформовані, вже можна зарахувати до позитиву. Бо однією з проблем нашого підприємця є те, що він не вміє виявити свої інвестиційні можливості й сформулювати пропозиції. Загалом ми поки що рідко вміємо «показати товар лицем». Тож і було вирішено до форуму створити інвестиційну карту області, а також спонукати кожен район до створення інвестиційних паспортів.
Одним з найвдаліших, вважають, став паспорт Буринського району, невеликого і непромислового. Окрім повного представлення свого району, буринці запропонували вісім інвестпроектів. У цілому навіть найслабші райони змогли сформувати свої пропозиції, — а це вже крок.
Чи можна було чекати, що всі ці пропозиції знайдуть своїх «адресатів» на форумі? Звісно, ні. Й інвесторів було замало, особливо як для назви «міжнародний», та й загалом, впевнений вже досвідчений у таких питаннях шосткинський голова Микола Нога, потрібно як мінімум сто контактів, щоб отримати один конкретний результат: подібна робота вимагає зусиль і часу. Тому зібрання у Сумах позитивне вже тим, що дало можливість бодай початкового спілкування на певному рівні. Бо для Сумщини такий захід перший, — не порівняти iз сусіднiм Харковом, де, розповідає Людмила Лугова, проводиться на рік п'ять таких форумів.
«Ми не чекаємо після цього заходу інвестиційного буму, — каже голова облдержадміністрації Микола Лаврик. — Але крок зроблено. І ми робитимемо подальші кроки, аби переконати, що Сумщина для інвестора — регіон привабливий і цікавий. Хоча, звичайно, треба зробити немало, аби інвестор у нас почувався безпечно».
Нова владна команда області продекларувала нову політику в роботі з інвесторами: відкритість, відсутність корупційних схем. Як будуть реалізовані декларації — покажуть результати роботи. Принаймні в першому півріччі цього року обсяг прямих інвестицій у область зріс на 24,5 мільйона доларів. Це більше, ніж у чотири рази проти року минулого. Але загалом, як свідчить аналіз Центру досліджень регіональної політики, економіка Сумщини потребує інвестицій у розмірі понад два мільярди доларів.