Квiткова вiйна

22.09.2005

      Київська земля, як вiдомо, рiч дуже цiнна: територiї мало, а людей, якi хотiли б її придбати, з кожним днем стає бiльше. Вiльного мiсця, яке можна безболiсно пустити під забудову, в межах столицi майже не лишилося, тому пiд ударом опиняються невеличкi парки, а також двори багатоповерхiвок, за якi зчиняються справжнi вiйни...  Цього лiта, якщо пам'ятаєте, на столичнiй картi спалахнуло вiдразу кiлька «гарячих точок»: городяни вийшли на захист зелених зон i отримали прочуханку вiд забудовникiв. Хтось постраждав вiд сльозогiнного газу, хтось прийшов додому iз синцями, когось порiзали... Тим часом, як стверджують активісти захисту двору будинків на проспекті Радянської України, 4-6, конфлікт навколо скандальної забудови можна вирiшити мирними засобами ще до приїзду «прибульцiв з екскаваторами». Для цього достатньо привести до ладу територiю, на яку зазiхають забудовники: розбити на своєму дворi клумби, посадити квiти, прибрати дорiжки, пофарбувати паркан. На чепурне подвiр'я чи облаштований iгровий майданчик «наїхати» вже значно важче, нiж на занедбаний смiтник...  І краще документально закрiпити свої права на дiлянку, перш нiж пiд вiкнами вашої оселi розгорнеться справжня вiйна...

      Майже рік тому мешканці двох кооперативних будинків на проспекті Радянської України, 4-6 випадково дізналися, що в їхньому дворі збираються збудувати 22-поверховий хмарочос iз підземним паркінгом на 117 машин. Як розповiв «УМ» один iз мешканцiв будинку Іван Пасякiн, рішення про виділення землі ТОВ «Оселя» було прийняте ще влітку 2003 року, i, як це часто буває, ніхто й гадки не мав запитати в мешканців, що вони думають про перетворення їхнього двору на проїжджу частину. Оскільки будинки кооперативні, тобто збудовані й утримуються винятково коштами мешканців, неважко було знайти документи, які підтверджують, що під час будівництва 30 років тому витрати на благоустрій прибудинкової території складали близько 10 вiсоткiв загального кошторису. Винахідливі мешканці не полінувалися пронумерувати кожну тротуарну плитку, якою вимощений двір, та всі пішохідні доріжки і порівняли цю кількість iз цифрами в кошторисі. Як виявилося, на гроші кооперативу був облаштований не тільки двір, а й значна частина вулиці. Чому «Оселя» спокусилася саме цiєю територiєю i не звертає уваги на мiсцевий довгобуд, зрозумiти важко. На даху залишеної напризволяще будiвлi (а вона, до слова, займає чи не пiвкварталу) вже пiдростають дерева, то, може, хтось би й запропонував будiвельникам цей об'єкт «на розтерзання»?

      За словами активiстки захисту двору вiд забудови Людмили Бондар, мешканцi будинку протестували на рівні всіх можливих інстанцій i навеснi цього року домоглися відміни рішення Київради про виділення їхнього двору забудовникам. Однак на цьому боротьба не скінчилася: інвестор наполегливо намагається відсудити саме облаштовану для дiтей територiю.

      Тож нещодавно мешканцi двох стоквартирних будинків провели акцiю пiд назвою «Мій прекрасний двір»: дiти малювали на асфальті двір своєї мрії, пояснюючи у такий спосiб інвесторам та їхнім покровителям прості істини, що забирати чуже негарно, а дітям потрібні дитячий майданчик, простір та чисте повітря. Святковий протест відбувався на території дитячого майданчика, казково облаштованого силами самих мешканців без допомоги жодної державної або комунальної установи. Проте, як зауважила Ірина Скобрун, акція мала на метi залучити киян до впорядкування своїх дворів власними силами. Щоб такi проблеми не спіткали мешканців інших дворів, організатори акції закликали всіх мешканців Києва привести в порядок не тількі свої подвір'я, а й документи, які підтверджують право власності мешканців на прибудинкову територію. Закон дозволяє це зробити до 1 січня 2008 року. Якщо кожен двір матиме справжнього господаря, «гарячих точок» навколо знищення дитячих, спортивних майданчиків та дерев у Києві значно поменшає.

      Щоправда, самим «кооперативникам» з проспекту Радянської України оформити документи на право власності поки не вдається — вже пiвроку вони одержують досить суперечливі інструкції від свого районного землевпорядника. Чиновники ніби і не відмовляють, але «рекомендують утриматися» від проведення технічної інвентаризації ділянки, яка і допоможе встановити межі прибудинкової території...

      Утiм мешканці впевнені у своїй правоті, а отже, і в перемозі. У листопаді цього року ці невгамовні люди святкуватимуть тридцяту річницю створення свого кооперативу і на додаток до вже існуючої комп'ютерної мережі, яка об'єднала майже тридцять квартир, планують створити персональний сайт свого будинку. Сайт розповідатиме про їхні успіхи та невдачі, а також повiдомить, чим закiнчиться їхня «квiткова вiйна» проти будiвельникiв.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>