Третейське судочинство широко використовується діловими колами світу, але в Україні робить лише свої перші кроки. За своєю суттю такий суд є альтернативною формою захисту прав, законних інтересів громадян і юридичних осіб. Це суд «третьої особи», обраної самими учасниками суперечки.
Останні роки багато говорилося про необхідність розвитку третейського судочинства в Україні, бо це має забезпечити високі параметри розвитку держави, до того ж відповідає потребам широких кіл українського суспільства тощо. Та найчастіше гарні розмови залишалися лише розмовами. Натомість третейське судочинство не без складнощів, але пускало свої корені, i як результат, на сьогодні в Україні вже зареєстровано близько 70-ти постійно діючих третейських судів та нараховується понад тисячу третейських суддів.
Отже, цілком логічним стало нещодавне проведення Першого Всеукраїнського з'їзду третейських суддів за ініціативою Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП). Як повідомили «УМ» у прес-службі УНК МТП, у цьому форумі взяли участь голови вищих спеціалізованих судів України, народні депутати, академіки та провідні науковці. Саме вони й утворили на з'їзді Третейську палату України, затвердили її Положення i обрали головою новоствореної Палати Віктора Самохвалова, який до цього був головою Третейського суду при УНК.
Основними повноваженнями Третейської палати є достойне представництво та захист соціальних і професійних прав та інтересів третейських суддів і третейських судів, аналіз практик третейського судочинства тощо. Вищим органом третейського самоврядування залишається Всеукраїнський з'їзд третейських суддів, який i визначатиме інші повноваження Палати.
Поки що, за словами президента Українського національного комітету Володимира Щелкунова, лишається сподіватися, що завдяки професійності фахівців Палати система третейських судів виявиться життєздатною поруч із судами загальної юрисдикції та забезпечить громадянам більший доступ до правосуддя.
Василь ТАВР.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
