У давнину дівчата, яким нетерпілося заміж, цього дня чекали з особливою надією. Адже від Різдва Богородиці (або, як ще кажуть, Другої Пречистої) вже починали засилати сватів. «Прийшла Пречиста — несе старостів нечиста», — казали з цього приводу. Від сьогодні також уже не збирали зілля, бо воно втрачає свою цілющу силу. Зате трави, зібрані між Першою та Другою Пречистими, вважалися дуже помічними у любовних справах — із них готували всілякі привороти.
У дохристиянські часи це свято пов'язували з Рожаницями, богинями, яким молилося жіноцтво. Та й пізніше цього дня радили молитися жінкам, але вже звертаючись до Богородиці: матері просили здоров'я для своїх дітей, бездітні — щоб завагітніти. Дівчата молилися Святій Пречистій, щоб вдало вийти заміж: «Матінко Пречиста, пошли мені чоловіка плечистого, з чорними бровами, та ще й з коровами».
Люди вiрили, що цього дня активiзується нечиста сила, а тому не ходили польовими та лісовими дорогами і дітей не пускали, бо там «вужі сушаться». Не годилося також ходити в гостi, особливо жiнкам, бо, за повiр'ям, цього дня вiдьми можуть заподіяти лихо.
А ще, як і в день весняного рівнодення, в хатах здійснювали красивий ритуал, пов'язаний iз вогнем. Хатнього охоронця обновляли — старий гасили, а новий запалювали.
До Другої Пречистої намагалися впоратися зi збиранням садовини. «Прийшла Пречиста — на деревах чисто». А ще господарі поспішали обсіятися озимими. Адже на Другу Пречисту, як правило, йшов дощ. З цього приводу казали: Перша Пречиста засіває, Друга — дощем поливає, а Третя (4 грудня) — снігом покриває.