Сам пан Бондаренко не голосував. (Василя ГРИБА.)
— Пане Володимире, кулуарами гуляють чутки про те, що дехто (нібито від БЮТ) пропонував народним депутатам гроші (за тими ж чутками — по 30 тисяч доларів) за те, аби вони не підтримали кандидатуру Юрія Єханурова. Фракція ПРП напередодні голосування обіцяла дати 10 голосів, а проголосувало лише шестеро...
— ПРП нікому нічого не обіцяла. У нас справді була зустріч з Юлією Володимирівною і нам на ній було запропоновано по каві й по шматочку сиру. По одному. А єдине, про що ми просили і Тимошенко, і протилежну сторону, — це припинити війну, яка не є продуктивною для жодної з них. Але, на жаль, учора ще олії у вогонь підлили дві телевізійні програми: одна — на ІСТV («антитимошенківський» фільм. — Ред.), а друга — на «1+1» («Іду на ви», де гостем був Петро Порошенко. — Ред.). Це стало черговим кроком ескалації «бойових» дій. Нас хвилює тільки це.
Але водночас голосувати за Юрія Івановича Єханурова фракція не могла ще й з іншої причини. На зустрічі з ним ми прямо поставили питання. Ми одразу сказали, що не претендуємо ні на які посади в новому уряді. Адже було очевидно: коли НСНУ заявляє, що у Кабміні залишаться всі їхні міністри, а Єхануров нам прямо каже, що і соціалісти всі також залишаються на своїх посадах, то єдині, кого видаляють, за цією логікою, — це представники ПРП Микола Томенко і Сергій Терьохін. Вікторові Пинзенику нібито надійшла усна пропозиція залишитися в цьому уряді, але ми б хотіли побачити, в якій конфігурації він там працюватиме, хто буде його «сусідами» — міністром економіки, іншими віце-прем'єрами... Однак нам не було надано з цього приводу жодної інформації. Цю позицію нам пояснили так: мовляв, якщо буде оприлюднено хоч одне ім'я, то це порушить хистку рівновагу, яка нібито складається...
З огляду на все це ми вирішили утриматися від голосування. Але це кожен вирішив для себе особисто — фракція ухвалила рішення про вільне голосування.
— Чи є сьогоднішній результат свідченням того, що така жорстка «війна» триватиме і надалі?
— Ні, я думаю, що ні. Учасники конфлікту, мені здається, повинні все ж таки усвідомити безперспективність такого розвитку подій, на який зараз орієнтуються у середовищі підтримки Ющенка, яке колись було єдиним. Очевидно, що це середовище з самого початку не можна було колоти. І, можливо, варто було пошукати глибше коріння того особистісного конфлікту, який виник у владі, а не так аж одразу махати шаблею... Я особисто знаю, що план усунення Юлії Тимошенко розроблявся з перших же днів після її призначення на посаду Прем'єр-міністра. Це робили ті, хто потім впливав на багато рішень Президента. Зокрема, у прихованій формі про такий план говорили і Петро Порошенко, і Микола Мартиненко, і Роман Безсмертний... Тому навряд чи варто сьогодні казати, що у цьому конфлікті винна тільки одна сторона.
— Як, на вашу думку, ситуація довкола уряду розвиватиметься далі?
— Я думаю, що Президентові тепер треба більш відкрито працювати з призначення міністрів, зокрема тих, які мають пряме відношення до бізнесу та махінацій. До речі, йдеться не тільки про міністрів. Бо якщо, скажімо, міністр оборони Анатолій Гриценко справді до нього (бізнесу. —Ред.) не має жодного стосунку, то заступник міністра Кредісов активно «торгує» землею в Києві, роздаючи її певним фірмам, так само, як і, наприклад, заступник Генпрокурора Синальський.
Тому система, яка склалася в деяких міністерствах, де, можливо, участі самого міністра у корупційних схемах і немає, але система роботи допускає розгортання таких процесів у міністерстві, і міністр про це не може не знати.
І якщо ми не знаємо навіть прізвищ нових міністрів, то як ми можемо бути певні в тому, що ця система буде зламана? І в тому, що коли склад уряду нарешті оприлюднять, країна не отримає новий комплект корупціонерів. Уявіть собі: я сьогодні за цей уряд проголосую, а завтра як обухом по голові виявлю там якесь ТАКЕ прізвище... До того ж цікаво, чи торкнеться політика «очищення» і регіонів, у багатьох із них (зокрема в Києві) у цьому плані теж далеко не все гаразд. А ті косметичні зміни, які наразі задекларовані, ще не означають, що такою буде загальна політика. Для цього, очевидно, потрібна більш широка програма. У тому числі й народне обговорення окремих кандидатур. Адже коли, для прикладу, Скомаровського ставили керувати митницею, то всі чудово знали, що це людина Порошенка, і розуміли, для чого він туди стає. На жаль, сьогодні є поширеним хибне міркування: мовляв, це все тільки голослівні звинувачення, де факти, адже нікого «на гарячому» не спіймали... Але я думаю, що якби сьогодні «силові» міністерства не були так підпорядковані тим, кого треба «ловити за руки», то могли б і спіймати. А оскільки вони від них багато в чому залежні, то можуть і не спіймати.
— Яким є ваш прогноз щодо Єханурова: Президент внесе його кандидатуру знову?
— Це залежатиме від багатьох факторів, але, швидше за все, так воно і буде. Звісно, багато чого і Президентові, і Єханурову треба переосмислити. Зрештою, не вистачило всього лише 3 голоси — це багато в чому результат значно слабшої роботи, ніж, як здавалося, була проведена.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
