Цей афоризм «Україна — житниця Європи», очевидно, чув кожен із нас. Але небагато українців нині знає, що українське зерно, аби потрапити за кордон, має «пробитися» через низку перешкод — і політичних, і економічних. Сьогодні Україна посідає 5-ту сходинку в світовому зерновому рейтингу, але більшість зернотрейдерів, які працюють на вітчизняному ринку, — іноземні.
Миколаївська компанія «Нібулон», яка ніяк не пов’язана з транснаціональними зернотрейдерами, віднині має важливий козир на аграрному ринку: днями підприємство закінчило будівництво унікального комплексу зерносховищ, рівних якому в Україні немає. Таке собі міні-підприємство з повним циклом обробки зерна: від його прийому з вантажівок до відвантаження на судна. Відтак збудовано загалом шість зерносховищ — дві велетенські сфери можуть вмістити 50 тисяч тонн кожна, ще чотири сховища розраховані на 22 тисячі тонн зерна. Такими масштабами не може похвалитися жоден термінал в Україні.
Генеральний директор компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський (він же один із засновників Української зернової асоціації та Української аграрної конфедерації) каже, що найбільша проблема на українському ринку зерна — це ті ж-таки термінали. «Ми, наприклад, зараз можемо приймати зерно різної якості — усі 6 класів пшениці, — до того ж одночасно наш термінал спроможний умістити 7 різних культур. Ми можемо приймати різноманітні потоки зерна з підвищеною вологістю і забезпечувати його очищення та осушення, — розповідає Олексій Опанасович. — У нас є найсучасніша незалежна лабораторія, оснащена швейцарським обладнанням, яка миттєво визначає якість зерна».
На інших терміналах, пояснює Олексій Вадатурський, відбувається усе таким чином: привезли, наприклад, виробники пшеницю третього класу, а там приймають лише четвертого (бо більшість сільгосптоваровиробників не знають, якої якості їх зерно). Ось і вимушені вони віддавати свій товар дешевше, якщо немає такої можливості збути на іншому терміналі. «До нас же можна привезти зерно будь-якого класу, і за вказану якість буде відповідна оплата», — зазначає Олексій Опанасович. До того ж новий термінал, на відміну він інших, може приймати зерно різної якості у будь-який період його здачі. «Це — супермаркет для сільгоспвиробників», — так коротко характеризує термінал Олексій Вадатурський.
Сьогодні «Нібулон» — другий за обсягами експорту зернових та зернобобових культур в Україні, а за обсягами експорту кукурудзи — перший. Кожна 5-та тонна зерна, відправлена з України за кордон в цьому сезоні, — «нібулонівська». Недаремно ж Міжнародний банк реконструкції та розвитку відзначив роботу компанії як найбільш успішний проект у рамках програми «Проект розвитку експорту». Новий термінал, безумовно, допоможе покращити і ці показники. Нові потужності дозволять відвантажувати щодоби до 20 тисяч тонн зерна — щогодини можна буде розвантажити до 30 авто і 90 вагонів. Так, за словами голови Миколаївської облради Михайла Москаленка, термінал відкриває нові можливості для експорту в регіоні.
Загалом новий термінал поціновано і на найвищому державному рівні: за словами заступника колегії Держбуду України Олександра Бондаренка, перевантажувальний термінал, за результатами Всеукраїнського конкурсу об’єктів і споруд, побудованих чи зданих в експлуатацію в 2004 році, зайняв перше місце в номінації «Промислові об’єкти». А в якому стані була донедавна ця земельна ділянка, на якій виріс охайний і грандіозний за масштабами об'єкт, знає народний депутат України Микола Круглов: «Я бачив цю територію п’ять років тому: тут, окрім сміття та диких собак, нічого не було. І дуже правильне рішення прийняла миколаївська громада, сказавши: бути тут, на цьому пустирі, такому важливому об’єкту».
Однак не все так райдужно, зауважує Микола Круглов. Це підприємство протягом шести місяців уже замучили перевірками. До того ж не були присутні на урочистому відкритті й представники облдержадміністрації, хоча хто, як не вони, знають про внесок «Нібулона» в бюджет області та країни. «Все змінюється: президенти, уряд, а чиновник — незмінний, — обурюється Микола Круглов. — Як тільки підприємство починає нормально працювати, одразу ж виникає запитання: а чому тут платиться зарплата, чому будують? А проте протягом лише останніх 8 місяців це підприємство дало державному бюджету більше 2,5 мільйона доларів тільки у вигляді канального та портового зборів за прохід суден на термінал». Лише у першому півріччі поточного року «Нібулон» заплатив податок на прибуток у розмірі 6,4 мільйона гривень.
Миколаїв—Київ.