Національний банк України прогнозує показник інфляції за підсумками 2005 року в порівнянні до грудня попереднього року на рівні 12 відсотків замість очікуваних 9,8 відсотка, які закладалися до бюджету. Що ж до офіційного курсу гривні на рівні 5,05 грн. за долар США, то він сьогодні є оптимальним, і Нацбанк України поки що не має достатніх підстав його змінювати. Про це вчора на прес-конференції повідомив голова НБУ Володимир Стельмах. На 2006 рік рада Нацбанку встановила прогнозований середньорічний курс 5,0—5,2 грн. за долар США. НБУ вважає, що у тому курсі, що встановила рада, є деяка непевність, тож слід дотримуватися позначки 5,10 грн. за долар. Утім у Міністерстві фінансів, як зазначив пан Стельмах, передбачають інший курс — 5, 03—5,02 грн. за долар.
Голова НБУ зазначив, що рівень інфляції є наслідком цьогорічних подій у країні — вони, за його словами, створили тиск на показники життєвих стандартів. Зокрема, на 15 відсотків зросли зарплати, на 72 — соціальні виплати, а споживчий попит збільшився на 97 відсотків. Головний банкір висловив жаль з приводу того, що уряд не мав можливості швидко забезпечити країну імпортним м'ясом і цукром. У результаті підскочили ціни. М'ясо подорожчало на 33,а цукор — на 62 відсотки. Зміцнення гривні до долара допомогло збити інфляційну хвилю. Це вплинуло на зниження цін на внутрішньому ринку і підвищення — на зовнішньому, на доказ чого пан Стельмах продемонстрував відповідний графік. Зрештою, як пояснив він, завданням Нацбанку є збереження цінової стабільності, а не регулювання економічного зростання. Володимир Стельмах прокоментував різницю між темпами зростання обсягів експорту й імпорту (відповідно, 9 і 22 відсотка). На його думку, імпорт за нинішнього активного споживання дуже необхідний. Багато із завезеного не обліковувалося і перебувало в тіні, а тепер у цьому наводять лад, і цим, за словами пана Стельмаха, з-поміж іншого, пояснюється вражаюча цифра збільшення імпорту. Що ж до обсягів експорту, то після перевірки виявилося: нібито вивезені за кордон товари на суму 1 мільярд 400 мільйонів доларів насправді не мають документального підтвердження. А експорт послуг узагалі не обліковують, у зв'язку з чим виникла підозра, що у цій сфері є багато чого фіктивного.