Нiмецька якiсть. Шредер зi знайомими вусами-«щiткою». (РЕЙТЕР.)
Унікальність виборів, якi вiдбудуться 18 вересня, полягає в тому, що вони різняться від виборів в інших країнах ЄС: двоє головних претендентів на перемогу не мають консенсусу стосовно майбутнього Європи. Тому решта Євросоюзу приглядається нині до Німеччини особливо уважно. Результат виборів матиме вплив на довгі дебати стосовно внутрішньої політики ЄС. Його відчують також за межами ЄС: від Москви та Києва до Анкари і Вашингтона.
Починаючи з об'єднання двох Німеччин 1990 року, союз ХДС/ХСС незмінно бачив свою країну як командного гравця в Європі та міцного союзника США. Але тепер ХДС звинувачує канцлера Герхарда Шредера в тому, що він завів країну на тонку кригу, з огляду на різкі розбіжності з Вашингтоном стосовно війни в Іраку та незмінним проштовхуванням «стратегічного партнерства» Німеччини, Франції і Росії. Ангела Меркель пообіцяла провести, в разі перемоги, рішучі зміни в зовнішній політиці своєї країни:
* відновити тiсні зв'язки з Вашингтоном, хоча надалі дотримуючись політики невідправлення німецьких військ до Іраку;
* ставитися більш критично до авторитарних тенденцій президента Росії Володимира Путіна, оскільки, за словами Меркель, життя у Східній Німеччині навчило її більше шанували справжні цінності свободи;
* демонструвати більшу солідарність з Польщею та іншими новими членами ЄС з Центральної та Східної Європи. Польща, зі свого боку, очікує на підтримку нового німецького уряду у своїх зусиллях зменшити вплив Росії у пострадянськiх країнах, передусім в Україні та Білорусі;
* заблокувати сподівання Туреччини стосовно повного членства в ЄС і натомість запропонувати Анкарі лише «привілейоване партнерство»;
* зменшити важливість осі Франція—Німеччина як двигуна європейської інтеграції, подолати французький економічний протекціонізм та зміцнити співпрацю Німеччини з Великою Британією і невеликими країнами-членами ЄС.
Варто зазначити, що хоча за результатами опитувань табір Меркель суттєво випереджає табір Шредера, але ті ж опитування свідчать, що закордонна політика Шредера більшості німцям все-таки ближча до душі, ніж та, яку пропонує пані Меркель.
В ЄС «велика трійця» — Німеччина, Франція та Велика Британія — часто ініціювали найбільш важливі рішення та впливали на їх прийняття. Меркель вважає, що «диктатуру трьох» потрібно зруйнувати. Тим паче, що лідер Франції Жак Ширак має не краще здоров'я і в останні два роки свого президентства йому буде не до європейського лідерства. А його ймовірний спадкоємець Ніколя Саркозі також прагне струснути європейську «соціальну модель» та поділяє реформаторські погляди пані Меркель.
Стосовно змін в європейській економіці, то Ангела Меркель є прихильницею окремих суперечливих ідей прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера стосовно більш гнучкої та прагматичної політики, передусім урізання велетенських бюджетних видатків на субсидії фермерам. Євросоюз нині спантеличений не лише провалом конституційного референдуму, але також франко-німецьким блокуванням найнеобхідніших економічних реформ. Лідери німецького бізнесу та європейські біржі дуже розраховують на перемогу пані Меркель.
Союз двох християнсько-демократичних партій ХДС/ХСС та ліберали з Партії вільних демократів за два тижні до виборів узгодили програму майбутнього уряду. Мета — переконати виборців, що утворення так званої «широкої коаліції», до якої, окрім згаданих партій, мали б увійти також і Соціал-демократична партія Шредера, неможливе. Таке рішення має збільшити підтримку правого табору виборцями. Однак, схоже, самі ініціатори цього кроку ще не зовсім впевнені, що перемога їм гарантована.
Німецькі політологи відзначили, що «мала коаліція» не спромоглася повністю узгодити позиції навіть у головних питаннях, передусім стосовно запропонованого ХДС/ХСС підвищення податку на додану вартість з 16 до 18 відсотків. Партія вільних демократів вважає, що такий крок дошкулятиме і без того слабкій німецькій економіці.
З іншого боку, соціал-демократи Шредера, якщо таки станеться диво і вони переможуть, також не бажають створювати «широку коаліцію», до якої, крім них та їхніх відданих партнерів-«зелених», увійшли б ще й так звані «нові ліві» з Партії лівиці/PDS — доволі строкатого об'єднання з популярних на сході країни посткомуністичних угруповань та все більш активних у західних землях дисидентів з лав СДП. За прогнозами, «нові ліві» повинні здобути від 8 до 12 відсотків голосів виборців. Вони відбирають електорат у двох головних таборів суперників на цих виборах.
На сході Німеччини набирають популярності не лише «нові ліві», але й неофашисти. Радикальна права Націонал-демократична партія Німеччини розраховує здобути кілька мандатів у землі Саксонія і вперше у повоєнній історії потрапити до Бундестагу. Найбільші шанси потрапити до парламенту мають два саксонські діячі цієї партії — Хольгер Арфель та Уве Лайхзенрінг. А в столиці Саксонії — Дрездені — радикали обрали кандидатом 82-річного журналіста Франца Шенгубера, який у роки війни служив у «Ваффен-СС». Неонацисти розраховують набрати в масштабах країни 3 відсотки голосів. Вони вже присутні у лантазі (земельному парламенті) Саксонії, де мають 12 депутатів. НДП підписала угоду про співпрацю з іншою неонацистською партією — Німецький народний союз: кожна з них виставляє лише одного узгодженого кандидата в тому окрузі, де має найбільші шанси на перемогу.
Шредер та Меркель провели два тури теледебатів. Перший тур, у якому два лідери дискутували 90 хвилин, виграв з виразною перевагою Герхард Шредер. Опитування Інституту досліджень громадської думки показало, що 49 відсотків телеглядачів визнали більш переконливою аргументацію Шредера, а слова Меркель знайшли відгук лише у 33 відсотків респондентів.
У другому турі теледебатів 12 вересня, в якому брали участь також представники менших партій, обговорювалися переважно економічні проблеми, і опоненти зіграли, на думку оглядачів, «унічию».
Останні опитування громадської думки за тиждень до дня голосування, що їх провів канал громадського телебачення ZDF, свідчать, що вибори можуть закінчитися у мертвій точці, без чіткої перемоги жодного з лідерів. 34 відсотки опитаних збираються голосувати за СДП (у червні такі наміри декларували лише 20 відсотків респондентів), а 41 — за альянс ХДС/ХСС (ще місяць тому 53 відсотки). Але при цьому тенденція така, що партія Шредера набирає рейтинги, а альянс Меркель втрачає їх. Це стосовно партійних симпатій. Якщо ж говорити про лідерів, то 53 відсоткам німців більше подобається Шредер, а симпатії до Меркель декларують лише 40 відсотків опитаних.
Варто зазначити, що для створення урядової більшості в Німеччині потрібно набрати не 50, а 48,5 відсотка голосів виборців. Пані Меркель побоюється, що ХДС/ХСС і вільні демократи на виборах не дотягнуть до цієї цифри. За результатами опитувань, на початок цього тижня вони мали лише 48 відсотків. Шредер заявив, що за тиждень до виборів фортуна знову повернулася до нього обличчям. Меркель тепер туманно натякає на те, що вона, можливо, погодиться на створення «широкої коаліції» з партією Шредера.
Німецька преса пліткує, що Шредер в черговий раз пішов на вибори лише з «партійного обов'язку», а насправді хоче їх програти. Справа в тому, що його четверта дружина, молодша за нього на 20 років Доріс Шредер-Копф, нудиться у «провінційній Німеччині» і мріє поїхати до Нью-Йорка та відновити там свою журналістську кар'єру і таким чином вийти з тіні свого чоловіка, де вона відсиджувалася останні сім років. Пара не так давно вдочерила чотирирічну російську дівчинку Вікторію. Шредер має в Німеччині прізвисько «канцлер босів», оскільки найкраще почувається у середовищі акул великого бізнесу, ніж політиків. Тож, за іншими чутками, в разі програшу виборів пані Шредер поїде на Захід, до Нью-Йорка, а пан Шредер — на Схід, до Москви, де йому запропонували високу посаду у російському «Газпромі». Недарма ж він так лобіював інтереси російського бізнесу на посаді канцлера.
Пікантним моментом виборчої кампанії було те, що Ангела Меркель увійшла в конфлікт з... легендарною рок-групою «Роллінг Стоунз». Як провідний музичний мотив кампанії вона використовувала пісню «Роллінгів» під назвою «Енджі» (ніжний варіант імен Ангела чи Анджела). Виник скандал, коли з'ясувалося, що вона навіть не намагалася отримати на це згоду автора пісні Міка Джеггера. «Роллінги» були здивовані зухвалістю німкені, але вирішили не ставати на шлях судової війни з нею. Якби лиш для пані Меркель не став пророчим такий рядок з пісні: Angie, you're beautiful, but ain't it time we said good-bye? («Енджі, ти прекрасна, але чи не час нам сказати тобі: «Прощавай?»).
Це не перший випадок, коли політики «забувають» про таку річ, як авторські права. На попередніх парламентських виборах у Великій Британії Лейбористська партія використовувала без згоди ірландської рок-групи U2 її великий хіт Beautiful Day.
53 відсоткам німців більше подобається Шредер, а симпатії до Меркель декларують лише 40 відсотків опитаних. Шредер заявив, що за тиждень до виборів фортуна знову повернулася до нього обличчям.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
