Не стільки конституційна, як адміністративна?

      Реформа місцевого самоврядування, передбачена законопроектом про внесення змін у Конституцію N3207-1, що була визнана Конституційним Судом позавчора цілком конституційною, очікує на затвердження Верховної Ради. Нагадаємо, що цей законопроект парламент ще 8 грудня 2004 року прийняв у першому читанні в пакеті із законопроектом змін до Конституції №4180, що передбачав перетворення України в парламентсько-президентську республіку, і законом про вибори (так званий «третій тур»).

      Відтепер місцеве самоврядування де-юре має шанс на нове життя вже спочатку нового 2006 року. А де-факто — зміни до основного закону стануть відчутними одразу після парламентських виборів в останню неділю березня. Якщо парламент ухвалить закон, більше влади зосередиться в руках громади та місцевих рад, і поменшає — у влади виконавчої. Райдержадміністрації взагалі зникнуть. I хоча обладміністрації залишаться, вони матимуть лише наглядові функції. На зразок префектур у Франції. Ліквідовуються й особливості самоврядування в Києві та Севастополі. Бо основна влада в країні належатиме органам місцевого самоврядування — виконкомам, які обиратимуть громади, а не адміністраціям, як зараз. Саме за таких умов народ чи то громада зможе реально відчути себе джерелом влади.

      Поняття село, селище і місто — як адміністративно-територіальна одиниця — може зникнути. Тобто в географічному сенсі назви населених пунктів лишаться, зникнуть лише міські, селищні та сільські ради. Адже кілька населених пунктів зможуть об'єднатись у громаду, яка сама призначатиме з власного числа тих, хто вирішуватиме нагальні проблеми території.

      Однак процедура введення в дію цих змін не є досконалою, та й Конституційний Суд виніс свою ухвалу із кількома застереженнями. Один iз головних каменів спотикання — депутатам треба буде визначитись,  як обрані у березні 2006-го за старим законом місцеві ради перетворити в нові. Бо, на думку голови КС Миколи Селівона, неможливо в один день змінити адміністративно- територіальний устрій.

      Обрана влада на місцях чекає ухвалення цього закону, який більше має стосунок не до політреформи, хоч є її складовою, а до адміністративно-територіальної. Але стосовно цього законопроекту є різні думки, адже його затвердження автоматично означатиме i прийняття замість моделі президетсько-парламентської республіки моделі парламентсько-президентської. Не дивно, що перед відльотом до США Президент Віктор Ющенко висловився стосовно політреформи не без засторог. Мовляв, згідно соцопитувань, дві третини українців не обізнані зі змістом та завданням політреформи і тому не підтримують її проведення. Але політичні сили повинні врахувати їхню думку. Отже, на думку Ющенка, поспішати не треба, бо без «дискусій та полеміки в суспільстві» не обійтися. До того ж, цей законопроект приймався в драматичних обставинах під час революції.

      Президентські сумніви стосовно реформи одразу підхопили i в його оточенні. Так, на думку в.о. міністра юстиції Романа Зварича, конституційна реформа хоча й може набути чинності раніше нового року, бо все залежить від народних депутатів, але є питання до проекту №4180, який не вирішує питання ефективної противаги всіх гілок влади, а в законопроекті №3207-1 взагалі «багато тривожного». А ось лідер соціалістів Олександр Мороз не сумнівається в тому, що реформа місцевого самоврядування буде прийнята у Верховній Раді вже на цій сесії. Прес-служба СПУ зазначає, що всі зауваження Конституційного Суду буде враховано в остаточній редакції закону.

      Не зрозумілим лишається лише одне. Якщо дана реформа по суті i є адміністративно-територіальною, до того ж запропонована була ще в минулому році, чим всі ці сім місяців займався в уряді в.о. віце-прем'єр-міністра з адміністративно-територіальної реформи Роман Безсмертний? Особливо враховуючи те, що пан Роман теж багато чого розповідав про громади. В прес-службі пана Безсмертного пообіцяли пояснити це найближчим часом.