Сектор Газа: частково відновлена справедливість

      У понеділок закінчилася 38-річна ізраїльська окупація Сектору Газа. Запланована днем раніше офіційна церемонія передачі командуючим Газькою бригадою генералом Авізом Кохаві територій 21 ліквідованого єврейського поселення під повний контроль палестинців так і не відбулася: її бойкотували самі палестинці. Насправді вони не бажали урочисто обійматися з ізраїльтянами з огляду на «випалену землю», якою стала Газа після відходу євреїв.

      Ізраїль двічі звільняв, якщо користуватися ізраїльською термінологією, чи окупував, якщо вдатися до палестинської, Сектор Газа — вперше 1956 року в рамках операції «Кадеш», а потім 1967 року в ході кількаденної війни. Тепер ізраїльтяни залишили Газу не з альтруїстичних міркувань і не з особливої поваги до державницьких устремлінь палестинців. Причина більш прозаїчна: захист 21 поселення з 8,5 тис. мешканців, які жили серед 1,4 млн. палестинського населення Сектору, призвiв до великих людських та матеріальних втрат. Загострення ситуації розпочалося у травні 2000 року після виведення ізраїльських військ з Лівану. Окрилені успіхом, радикальні палестинські організації вирішили влаштувати ізраїльтянам у Газі «другий Ліван». За останні п'ять років на поселення та на позиції армії впали більше п'яти з половиною тисяч ракет та мінометних снарядів, від яких загинули сто військовослужбовців.

      Ліквідація поселень також коштувала ізраїльській скарбниці немало: 10 млрд. шекелів (один долар дорівнює 4,5 шекеля). До цього варто додати ще мільярд шекелів на обладнання нового ізраїльського кордону з Сектором Газа. Але збереження за Ізраїлем поселень та гарантування їхньої безпеки мало б вилитися ще в більші суми. Поміркована ізраїльська газета «Гаарец» у понеділок написала в редакційній статті під назвою «Назад до кордонів здорового глузду»: «38 років окупації Сектору Газа були, на переконання народу, війною без шансів на перемогу, тому Ізраїль повертає Сектор Газа його законним власникам в особі Палестинської адміністрації... Озираючись назад на всі ці роки окупації, неможливо не дiйти висновку, що це був марш божевілля, яким ми не лише не досягнули жодних національних цілей, але завдали велетенських збитків державі, суспільству та економіці».

      Якщо Ізраїль тепер відчуває похмілля від політики, яку він проводив у Секторі десятиліттями, то палестинці наразі перебувають у стані «сп'яніння перемогою», яка вже в наступні дні обернеться згаданим синдромом. Під час позавчорашнього візиту до Гази голова ПА Махмуд Аббас заявив: «Ми повинні сказати, що для палестинців настав день великої радості, якої вони не вiдчували упродовж століть. Нам треба багато працювати, але ніщо не може применшити значення цієї перемоги. Ми бачимо, як нашу землю залишають солдати, танки та військові автомобілі ізраїльтян, а на місці ізраїльського прапора з'явився палестинський».

      Позавчора збуджені натовпи палестинців та єгиптян перетинали в обидва боки палестинсько-ізраїльський кордон, який і надалі контролюють і ізраїльські вояки. При цьому єгипетська поліція з невстановлених причин відкрила вогонь по натовпу і вбила одного палестинця. Якщо ізраїльтяни підуть з кордону, то його потрібно буде обладнати та захищати від контрабанди, яка може покласти на лопатки слабку палестинську економіку. Через кордон можуть рушити вантажі нелегальної зброї, яка не буде сприяти миру. Ізраїль цілком безпідставно демонтував більшу частину обладнання на терміналі в Рафіях і закрив його, хоча ПА погодилася, щоб вантажопотоки впродовж року йшли в Газу через термінал Карем-Шалом, а митний догляд на терміналі в Рафіях проводила третя, нейтральна сторона.

      Утім важливіше те, що палестинці таки нарешті отримають зв'язок із зовнішнім світом. Міністр закордонних справ Франції Філіпп Дюст-Блазі позавчора одним із перших привітав палестинське керівництво та висловив переконання, що Газа не стане одним «великим табором біженців під відкритим небом». Міністр повідомив, що Франція і ЄС загалом готові надати допомогу його мешканцям, а також профінансувати будівництво морського порту в місті Газа. Ізраїльтяни, руйнуючи будинки поселенців, залишили по собі велику кількість небезпечного для людського здоров'я асбесту, який використовували при утепленні будинків. Для детоксикації територій поселень також знадобляться чималі кошти. Задля об'єктивності варто сказати, що Ізраїль усе ж вирішив не руйнувати об'єкти громадського призначення: спортивні зали, клуби, відділення банків, поліклініки та школи.

      Наразі в Секторі панує повна анархія, оскільки палестинські служби безпеки не в змозі взяти ситуацію під контроль. Десятки активістів радикальної організації «Бригади мучеників Аль-Акси» ще минулої суботи захопили два офіси ПА в місті Газа і висунули вимогу надати їм роботу та грошi. Озброєні люди блокували дороги і не підпускають палестинську поліцію до захоплених офісів. Внутрішні розборки та захоплення майна в Секторі триватимуть, а Аббас ще не має такого авторитету, як Ясир Арафат, який, втім, також не завжди давав раду з радикалами. Минулого тижня Аббас видав наказ про роззброєння всіх незаконних формувань, але його ніхто не поспішає виконувати.

      Голова Палестинської Автономії Махмуд Аббас між тим сповнений новими надіями. Хоч до проголошення незалежної Палестинської держави ще дуже далеко, Аббас вважає, що наступним кроком має стати «припинення окупації Іудеї та Самарії і створення держави».

      Якщо вдатися до образних порівнянь, то Ізраїль залишив форпости, щоб зконцентрувати сили на розбудові та захисті головної фортеці на палестинських територіях. «Ізраїль надалі буде розбудовувати єврейські поселення на Західному березі Йордану», — заявив минулої неділі в інтерв'ю газеті «Вашингтон пост» прем'єр-міністр Аріель Шарон. Він наголосив, що вихід із Сектору Газа дасть можливість зміцнити контроль Ізраїля над поселеннями на Західному березі, де мешкають 246 тисяч єврейських поселенців. Західний берег поцяткований єврейськими поселеннями, немов швейцарський сир дірочками. Шарон заявив, що терени Західного берега, на яких мешкають євреї, мають життєво важливе значення для безпеки Ізраїлю і ніколи не будуть передані палестинцям.