Відправляючи вчора уряд у відставку в повному складі разом із секретарем Ради нацбезпеки Петром Порошенком i головою Держмитслужби Володимиром Скомаровським, Президент Віктор Ющенко нагадав, що, за його дорученням, силовики мають перевірити факти корупції, озвучені на початку тижня екс-держсекретарем Олександром Зінченком.
Нагадаємо, що пан Зінченко звинуватив у корупції трьох осіб — секретаря РНБО Петра Порошенка, першого помічника Президента Олександра Третьякова та керівника парламентської фракції Народного Союзу «Наша Україна» Миколу Мартиненка. При цьому, Президент переконаний, що жоден із фактів стосовно людей, які «пройшли з ним Майдан» i є його «друзями», не буде доведений, бо йдеться не про корупцію окремих можновладців, а про внутрішні чвари між ними, пошук компромату i голослівні заяви. Втім силовики вважають інакше. Сигнал від Президента вони розцінюють, як реальну можливість торжества закону для всіх, не зважаючи на прізвища i посади, i кажуть, що нарешті їм розв'язали руки.
Хоча пересторога все ж таки має місце. Лише на умовах анонімності один із працівників Генпрокуратури на керівній посаді зазначив «УМ», що i він, i чимало простих слідчих лише цього i чекали. Бо для них неприпустимим є те, що декілька «паршивих овець» затесалися в президентське оточення (де потенційно більше порядних людей) i мутять воду.
«Влада змінилася, але й досі знаходяться ті, що від імені народу ділять ковбасу. Думаю, це ми їх перековбасимо i допоможемо Президенту очиститися від тієї скверни, яка навколо нього засіла. Та ще й намагається реформувати силові структури, жодного дня не пропрацювавши ні слідчим, ні опером, ні суддею!» — зазначило джерело «УМ».
Розмова відбувалася ще за декілька годин до заяви Генпрокурора Святослава Піскуна, що перевірка заяви Зінченка «буде чесною, неупередженою, i якщо будуть виявлені факти — вони будуть оприлюднені, і народ України про ці факти дізнається». Не дивно, що вже невдовзі проти заступника голови Вищого господарського суду Миколи Хандуріна Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом втручання в судову діяльність та зловживання службовим становищем. Адже чимало суддів скаржилися, що саме він втручався в рішення правосуддя i тиснув на них, в тому числі i у справі навколо Нікопольського заводу феросплавів. Хандуріна пов'язують саме з Порошенком.
Учора вранці в антикорупційний наступ перейшла i СБУ. На той час ще чільний голова СБУ Олександр Турчинов надав розпорядження створити спецгрупу з перевірки звинувачень у причетності оточення Президента Ющенка до корупції. Перевірятимуть Порошенка,Третьякова, Мартиненка та інших. До групи ввійшли оперативні співробітники СБУ, експерти та слідчі. Першим в їхні тенета потрапила «людина Порошенка» — керівник Держмитслужби Скомаровський. Проти нього порушили кримінальну справу за фактами корупції та контрабанди, а пан Турчинов звернувся з листом до Президента з пропозицією звільнити Скомаровського та його заступників. Поки що звільнили лише Скомаровського.
Відправляючи уряд у відставку, Віктор Ющенко ще консультувався стосовно подальшої долі керівників СБУ i Генпрокуратури — Турчинова i Піскуна. Адже якщо з міністрами внутрішніх справ i оборони — Юрієм Луценком i Анатолієм Гриценком все зрозуміло, то стосовно їх колег-силовиків із СБУ та ГПУ не зовсім, бо їх структури до Кабміну не входять. Але пан Турчинов, мабуть, прийняв власне рішення, адже Юлія Тимошенко (правою рукою якої він був всі останні роки, пройшов з нею вогонь, воду i мідні труби опозиційної боротьби), вже не у владі, тому у відставку вчора подав i він. Єдиним «непотопляємим» лишився Генпрокурор Піскун, хоча саме стосовно нього термін «нова влада» ну аж ніяк не в'яжеться. А нарікань, в тому числі i у справі Гонгадзе, вистачає.
А тим часом, не зважаючи на відставку шефа, оптимізму не бракує i в слідчих СБУ. Джерело «УМ» лише зазначило, що перевірка ймовірних корупціонерів все одно продовжиться, адже треба виконувати завдання Президента. А замість Турчинова цю роботу може координувати i один з його заступників. Тим паче, що вчора Ющенко призначив головою СБУ заступника Турчинова генерал-лейтенанта Ігоря Дріжчаного.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
