Один урядовець фактично позбувся своєї посади на кілька годин швидше, ніж інші колеги по Кабміну. Йдеться про Миколу Томенка. Вночі з середи на четвер з'явилося повідомлення, що він подає у відставку. А вранці пан віце-прем'єр (фактично з часткою «екс-») дав прес-конференцію, на якій пояснив мотиви своєї «добровільної» відставки. «Я переконаний, що домінування олігархічного уряду Петра Порошенка суперечить настановам Майдану», — зазначив Томенко. Він назвав «цинізмом» тезу Президента, що разом із Порошенком у відставку мають піти близькі до Тимошенко (а саме таким є «гуманітарний» віце-) члени уряду. «На жаль, буде реалізовано принцип, що крали одні, а у відставку ідуть інші», — нарікав Томенко. Окрім того, він покритикував діяльність помічника Президента Олександра Третьякова. Він також зазначив, що буде «займатися організацією другого етапу Помаранчевої революції».
Водночас, за даними «УМ», Томенко подав у відставку, бо напередоднi дізнався, що він входить до числа тих, кого Ющенко зібрався звільнити з посади. В такий спосіб він ніби випередив події. Однак саме його заява могла підвести Ющенка до думки, що відставити треба весь Кабмін. У своїй учорашній заяві Ющенко, зокрема, сказав: «Учора день і ніч я присвятив тому, що якщо є можливість зберегти командний дух, залишитися разом, це була б краща відповідь. І така домовленість була прийнята. На жаль, за ніч вона була змінена. Не мною». Спершу Ющенко планував застосувати «більш м'який варіант»: «відставка осіб, які відповідають за боротьбу з корупцією в цій країні, секретаря РНБОУ, можливо, одного-двох осіб з уряду, які не справилися з речами, які стояли на повістці цього року». Після виступу Ющенка журналісти поставили прес-секретарю Президента Ірині Геращенко питання, хто ж зруйнував домовленості про «м'який варіант». Слова «речниці» глави держави цитує «Українська правда»: «А хіба прес-конференція Томенка — це не порушення домовленостей?»
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
