«Подивіться за вікно. Там — зовсім інший пейзаж!»

Володимир Цибулько,

політолог, письменник, народний депутат із фракції УНП:

      — Проблема кризи була не в команді, а в тих моментах, які були задіяні під час формування уряду. Це відбувалося на якихось політичних принципах, партійних квотах. Коли є парламентська більшість, такі механізми дієві. Але більшості нема ні зараз, ні в перспективі. Відповідно, той уряд, який був сформований за квотами і ввібрав у себе не професіоналів, — він нежиттєздатний.

      Другий висновок такий. Суспільство чекало особистої участі Президента в розв'язанні конфлікту. І ця участь відбулася, Президент показав свою волю. Це продемонструвало початок формування нової політичної конструкції. Я передбачаю, що за відсутності більшості буде створено уряд професіоналів.

      Ще один висновок — виборчий. Крок Президента дає можливість приступити до виборчої кампанії таким чином, щоб усередині запланованого блоку було менше суперечностей, щоб конфлікти у владі не били по такому блокові.

      А як поведуть себе Порошенко та Тимошенко? Вони мусять бути в полі нинішньої влади, але на дещо інших ролях. Якщо вони не примиряться з місією певного кадрового резерву, то тоді почнуть шукати нових політичних партнерів. Думаю, це буде початком їхнього політичного краху.

Дмитро Видрін,

політолог, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, екс-радник екс-Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко:

      — Зараз мені нецікаво, як зміниться команда. Головне — чи зміняться принципи формування влади. От уже від цього залежить, якою буде ця сама команда. Нинішня напіврозвалена владна коаліція формувалась на принципах персональної довіри, певною мірою й кумівства. Якщо так буде надалі, то, чесно кажучи, знову виникатимуть проблеми з лицем влади, а не лицями у владі, як сказав у своїй заяві Президент. А якщо принцип відданості зміниться на принцип моральності та патріотизму, то, думаю, зміни будуть. Можливо, з'являться люди, що були у старих командах, але які добре працювали на своїх посадах і підтверджували професіоналізм.

      Щодо майбутнього Тимошенко... Думаю, два лідери, які консолідували суспільство, не можуть сваритися. Тому вони мають сісти за стіл і обговорити принципи формування нового уряду. Але під егідою Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Вадим Карасьов,

політолог, директор Інституту глобальних стратегій:

      — Своїми рішеннями Віктор Ющенко вирішив концептуальну кризу. Бо проблема була не в кадровій кризі, не в політичній, а саме в концептуальній. Тому що дві групи влади — Тимошенко та Порошенка — були олігархічними, одна займала більш революційну позицію, інша більш консервативну, але обидві вони розхитували владу. Тимошенко та Порошенко можуть конкурувати як політики, але не тоді, коли йдеться про державу. А держава від їхнього протистояння провалювалася у вирву, котру створили два молодих, сильних, амбітних і навіть олігархічних політики.

      Своїм вчинком Ющенко показав, що він лідер не тільки Майдану, а й лідер країни. По суті, він поставив крапку в революційному періоді, і розпочав епоху еволюційності, прагматичності. Це означає, що Президент вловив запит суспільства на стабілізаційний крен. Бо люди вже втомилися від революційних видовищ.

      Як цей крок вплине на політику? Я прогнозую, що пройде відчутне перегрупування сил. Навколо Ющенка почне групуватися незаполітизований бізнес, який уже давно чекає стабільності і не має бажання втручатися в політику. Порошенко, на мою думку, залишиться в НСНУ, але не на перших ролях. Для нього спроба підкорити владу закінчилася невдало. Очевидно, через молодість і захланність до влади.

      Окрім того, відійде в минуле та модель, до якої часто вдавалися політики, — що є нова влада, і є нова опозиція. Бо сьогодні лідером опозиції — гласним чи негласним — стає Тимошенко. Навколо неї будуть гуртуватися майданні революціонери (УНП, «Пора» тощо), можливо, есдеки, частина «Регіонів». Не виключено, що ситуаційну підтримку (але не за Тимошенко, а проти Ющенка) даватимуть комуністи. Водночас я не думаю, що після її відставки і переходу в гласну чи негласну опозицію Юлії Тимошенко вдасться перевершити впливовість Ющенка. Бо більшість людей, які підтримують ідеали Майдану, не задоволені постійною конфліктністю, якою займалися ці два угруповання. А Президент же звільнив не тільки Тимошенко, а всіх. Він змінив увесь ландшафт української політики. Подивіться у вікно — там зовсім інший пейзаж!

Євген Пашковський,

письменник, лауреат Шевченківської премії:

      — Процес самолюстрації українського суспільства нарешті розпочався.

Олег Медведєв,

політолог, консультант екс-радника екс-Прем'єр-міністра Тимошенко Михайла Бродського:

      — Нинішня політична криза була спровокована штучно. Два тижні тому, виступаючи на Майдані, Президент дав високу оцінку уряду. Він сказав, що команда працює, є вагомі соціальні здобутки, влада дбає про дитинку, про людей тощо. Минуло два тижні. Що такого сталося, що кардинально змінило ставлення Президента до Тимошенко? Що сталося, крім скандалу навколо фігури Порошенка? Мене взагалі дивує, чому персональна справа секретаря РНБО призвела до скасування візитів, до проведення багатогодинних засідань вищого керівництва держави. Я не знаю, чому через цей скандал відбулася відставка. Я вважаю це неправильним, нечесним, несправедливим і нав'язаним Ющенку його оточенням. Їм повезло, вони домоглися свого. Від цього у мене дуже прикре відчуття. Таке саме, як між 21 і 22 листопада, в ніч підрахунку голосів після другого туру. На мою думку, це зрада провідного гравця президентського оточення.

      Яким буде рішення Юлії Володимирівни — я не знаю. Не знаю, чи готова вона перейти в опозицію, хоча переконаний, що багато членів її команди будуть радити саме цей варіант. Мені здається, що вона не одразу буде готовою до такого рішення. Насправді вона щиро підтримує Президента і свого часу проявляла чудеса терпимості, щоб врятувати команду. Але оточення Ющенка зробило все, щоб цей тандем розірвати. Всі розмови про блок — від лукавого, бо справи свідчать, що оточення Ющенка бачить у ній персональну загрозу.