Будинки, зведені на бомбах

      На території військової частини А3870 селища Брюховичі Львівської області сьогодні зберігається приблизно 32 тисячі тонн боєприпасів. Однак на цей факт ані чиновники, які продають землю поблизу складів, ні люди, що забудовують ці території, зовсім не зважають.

Генеральське поле

      Одразу ж за огорожею військової частини стоять десятки будинків, кількість яких невпинно зростає. Подекуди від найближчих сховищ із вибухонебезпечними снарядами будівлі відділяє менше, ніж сто метрів. Повна самодіяльність у використаннi земeль навколо брюховицького складу призвела до того, що казарми та штаб командування військовою частиною, як це не парадоксально, опинилися значно далі від сховищ із боєприпасами, аніж житлові будинки. Більше того, вулиці Смолиста і Коновальця Брюхович, які межують зі складами, останнім часом стали чи не найпрестижнішим житловим районом селища. Щоб отримати ділянку на Генеральському полі — так у народі прозвали цю територію через те, що колись сюди часто з'їжджалися генерали зі всієї округи, щоб порибалити на березі невеликого ставочка, кажуть, неофіційно за один акр землі треба заплатити близько трьох тисяч доларів США. Для Львівської області — просто нечувані ціни на землю.

      Подібне беззаконня у Брюховичах відбувається попри те, що законодавство чітко регулює використання земель навколо об'єктів підвищеної небезпеки. Отож, «спихнути» самодіяльність у розпорядженні землями, що межують із складами, на прогалини у законах, місцеві чиновники аж ніяк не можуть. Стаття 77 Земельного Кодексу чітко вказує, що навколо військових та інших оборонних об'єктів, у разі необхідності, створюють спеціальні захисні зони з особливими умовами користування. Порушення цих умов тягне за собою правову відповідальність. Відповідно до норм, прийнятих ще за радянських часів, в районі 400 метрів навколо об'єктів, що становлять потенційну небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, категорично заборонено проводити будівництво та вести будь-яку господарську діяльність. У законодавстві ця територія визначена як заборонена зона. У радіусі забороненого району, що становить 5 кілометрів довкола режимних об'єктів, умови користування землею обов'язково мають погоджуватися із органами, що відповідають за безпеку населення.

      Однак, у Брюховичах ситуація виглядає зовсім по-іншому. Як повідомили «УМ» в управлінні містобудування та архітектури Львівської області, в межі забороненого району довкола артилерійських складів потрапляє майже вся територія селища, а також житлові масиви Рясне-1 та Рясне-2 Львова, де мешкає майже сорок тисяч осіб. В районі ж 400 метрів від складів із боєприпасами розташовано понад сто індивідуальних житлових будинків.

«Жити тут одне задоволення»

      Бажаючих оселитися біля сховищ із вибухонебезпечними снарядами, як свідчать темпи забудови цих територій, є дуже багато. «Скоро мешканці селища цілком освоять територію режимного об'єкту. Огорожу військової частини будівельники вже давно почали використовувати для своїх потреб: ставлять під неї будівельні матеріали, висипають на територію сховищ своє сміття, ламаючи металеву сітку. А кілька місяців тому робітники взагалі загородили запасний вихід iз військової частини — просто нечуване зухвальство. Якщо трапиться біда, це може сильно утруднити роботу рятувальних служб», — скаржиться заступник начальника військової частини А3870 Ярослав Свиріпа, бо ніхто не контролює, що насправді будують на Генеральському полі.

      На щастя, реактивні снаряди були вивезені з Брюхович ще у липні минулого року. Втім це не робить безпечнішим сусідство із складами боєприпасів мешканцям Генеральського поля. Адже, як каже заступник військового прокурора Львівського гарнізону Олег Мицик, сьогодні тут зберігаються снаряди доназемної і танкової артилерії, а також танкові постріли, осколки яких розлітаються до одного кілометра. А забудова, за словами військових, почалася п'ять років тому, коли Брюховичі ще були «реактивними» i від вибуху могло знести з лиця землi не тільки селище, а й половину Львова.

      Щоправда, мешканці Генеральського поля таке сусідство з арсеналом зовсім не вважають небезпечним. Бажання оселитися серед дикої сільської природи переважає над страхом жити фактично на пороховій діжці. Та й селяться тут здебільшого дуже багаті люди. Достатньо поглянути на будинки. Чого в них тільки немає: басейни, сауни, фонтани, охорона, відеоспостереження. «Жити тут — одне задоволення. Чисте свіже повітря, немає шуму, загазованих вулиць, дітям є де погратися. Ну подумаєш, близько артилерійські склади. Снаряди ж на вулиці не валяються, військові їх ретельно зберігають. До того ж, я чув, що військову частину розформують, а всі боєприпаси вивезуть», — говорить мешканець вулиці Смолистої пан Сергій.

      Як розповів «УМ» Ярослав Свиріпа, для вивозу та утилізації боєприпасів iз Брюхович потрібно більше 50 мільйонів гривень i майже три роки часу. Загалом же розформування військової частини, рекультивація земель, що задіяні під нею, та очищення їх від вибухонебезпечних предметів обійдеться Україні приблизно у два мільйони доларів США. Чи зможе держава в строк виділити потрібні кошти, обіцяти не береться ніхто.

Склади вже продані?

      Військові запевняють, що їх частина вже давно стала кісткою в горлі чиновникам, які мріють нагріти руки на продажі земель, задіяних під сховища. Більше того, ходять чутки, що 118 гектарів території брюховицьких складів формально вже продані і знайшли своїх власників. Вистачає проблем i з селянами. За словами пана Свиріпи, окрім будівництва, чи не найбільшою загрозою для сховища є гучні гулянки мешканців Генеральського поля, адже жодне святкування тут не обходиться без яскравих феєрверків та петард.

      Правомірність забудови території довкола брюховицьких сховищ розглядають уже давно. Ще 28 травня 2004 року комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації звернулася до прокуратури області щодо оцінки дій місцевої влади при наданні дозволів на житлове будівництво у забороненій зоні, а також зобов'язала міського голову Львова Любомира Буняка з 1 червня минулого року вжити категоричних заходів щодо заборони житлової забудови в цьому районі. Щоправда, приписи комісії до уваги ніхто не взяв. Більше того, місцеві та обласні чиновники це будівництво на бомбах насправді не контролюють. Зокрема у відповіді облуправління містобудування та архітектури на запит військової прокуратури Львівського гарнізону зазначається, що генеральним планом селища не передбачалося розміщення забудови на прилеглих до в/ч А3870 територіях, а місцевий виконком має погоджувати вибір ділянок, порядок та черговість ведення індивідуального житлового будівництва з архітектурно-планувальним управлінням Львова, що не виконується.

      Щоб узаконити власну земельну діяльність на Генеральському полі, виконком селищної ради Брюхович замовив коригування генплану селища, який за відсутності державних вимог здійснив інститут «Містопроект». Тепер захисну зону від військової частини значно змінено i в такий спосіб виділено понад 1300 земельних ділянок для будівництва садибного житла на вільних територіях i тих, що зайняті лісом. Як подібна оборудка місцевих чиновників пройшла непоміченою для посадовців області та правоохоронних органів, залишається незрозумілим.

      Щоправда, забудову забороненої зони довкола артилерійських складів незаконною вважають не всі. Як запевнив «УМ» голова селищної ради Брюхович Іван Сало, будівництво тут ведеться згідно з усіма нормами. «Військові самі ж передали цю територію в народне господарство ще у 1997 роцi. Я маю документи, які засвідчують акт передачі одного гектара військового містечка № 241 місцевій громаді, отож чому тепер хтось висуває претензії, не розумію», — каже він. Що ж стосується забороненої зони, селищний голова переконує, що він про це нічого не знав. До того ж, в акті передачі землі офіцери самі не вказали межі заборонених територій. Досить дивно звучать слова Івана Сала, зважаючи на те, що ще у 2003 році облкомісія з питань техногенної безпеки зобов'язала його письмово поінформувати про видачу дозволів на будівництво у забороненій зоні. Отож пан Сало не міг не знати, що в радіусі 400 метрів навколо сховищ будівництво категорично заборонено.

      Останнє слово у цій справі незабаром повинні сказати правоохоронні органи. Через майже п'ять років після початку тотальної забудови забороненої зони довкола брюховицьких складів визначенням правомірності будівництва на цій території зайнялася прокуратура Шевченківського району Львова. Наразі, як повідомив «УМ» заступник прокурора району Ростислав Мота, слідство ще триває.

Оксана ЛАБОЙКО.