Як нерідко в нас буває, зима настає несподівано. Таким, мабуть, несподіваним фактом для Федерації футболу України став інтерес уболівальників до матчу молодіжної збірної проти турецьких однолітків. Бо нічим іншим пояснити рішення провести зустріч на затишному, але явно малому стадіончику імені Баннікова пояснити не можна. Якщо для Казахстана його й вистачило, то для позавчорашнього матчу було явно замало. Забиті вщерть трибуни могли вмістити біля трьох тисяч глядачів, ще стільки ж залишилося «за бортом» і спостерігали за дійством iз-за огорожi. Постаралася ФФУ і з створенням штучного ажіотажу навколо квитків. Біля стадіону працювала лише одна каса, в яку задовго до матчу вишикувалася довжеленна черга. Звичайно, панове Суркіси не ходять з футболу пішки, тому їм, мабуть, невідомо, що одна єдина дорога зі стадіону не освітлюється, а о пів на десяту вже темно, тому натовп із тисяч фанів рухався у суцільній темряві, ще й відчуваючи тиск з боку машин.

Схоже, нинішньої осені основна маса вінничан зробить для себе дещо парадоксальне відкриття: упродовж останнього десятиліття їхні земляки стали безсумнівними лідерами українського хокею на траві. Національна збірна, яка комплектується переважно з вінничан, на думку віце-президента Федерації хокею на траві і голови обласного відділення НОК України Федора Новика, перебуває десь на 10-му — 12-му місцях у Європі. Стан справ, звичайно, і досі не тримався в таємниці, місцеві ЗМІ періодично підкидали інформацію про успіхи подолян, але великого інтересу вона не викликала. А от нині у громадській думці може відбутися певний злам, чому посприяє проведення у Вінниці турніру однієї з чотирьох зон європейського чемпіонату — «Кубка Челленджер», у яких братимуть участь вісім національних збірних. Крім господарів, це Гібралтар, Греція, Португалія, Угорщина, Хорватія, Фінляндія і Швеція.