Про продаж легендарного крейсера «Україна» говорять уже не один рік. От тільки далі розмов справа не просувається — вже 15 років цей «кораблик», найпотужніша зброя на воді, «убивця» авіаносців, сталевий велетень і головний біль влади за будь-яких часів, стоїть без роботи на рідному Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара. Однак новий уряд нині має серйозний намір продати крейсер: як повідомляє УНІАН, Кабінет Міністрів України доручив державній компанії «Укрспецекспорт» разом із Міністерством закордонних справ і Міністерством промислової політики провести до кінця року маркетингові дослідження з метою визначення потенційних покупців ракетного крейсера «Україна» та внести Міністерству оборони пропозиції щодо його реалізації.
Уряд також доручив Міноборони взяти на облік ракетний крейсер «Україна» як майно Збройних сил та забезпечити його утримання в межах призначень, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для забезпечення функціонування Збройних сил.
Відмова керівництва України від цього судна зумовлена, перш за все тим, що за своїми тактико-технічними характеристиками та озброєністю крейсер не «вписується» у Військово-морські сили нашої країни та у воєнну доктрину. За великим рахунком, ракетоносець, який будували свого часу на замовлення Москви, — занадто потужна техніка для України, якій просто ніде розвернутися у Чорному морі. І потім, мовляв, у кого нам стріляти на відстань 800 кілометрів (для порівняння, найбільша протяжність території України 1300 км)? А охочі купити таку «цяцьку» завжди знайдуться.
Корабель i справді вражає не тільки своїми розмірами (висота крейсера — 40 метрів, а довжина — 187), а й зброєю, якою начинений, — вона унікальна (аналогів деяким «сюрпризам» не мають навіть американці). На кораблі є розвідувальний вертоліт, торпедні апарати, реактивні бомби для підводних човнів тощо. До речі, подібного класу ракетний крейсер є тільки у Чорноморському флоті Росії.
Раніше в компанії «Укрспецекспорт» «УМ» прогнозували, що новим місцем прописки потужного лайнера найімовірніше може стати Індія або Китай. Можливо, цей корабель придбає Росія. Наразі бойова готовність ракетного крейсера, який раніше носив ім'я «Адмірал Лобов», становить 95 відсотків. Із такою готовністю у радянські часи, як розповіли «УМ» на Миколаївському суднобудівному заводі, кораблі виводили в море на ходові випробування. «Україна» ж стоїть на приколі й чекає, поки вирішать її долю. За цей час обговорювалося, окрім продажу, чимало варіантів. Говорили навіть про утилізацію корабля (проти чого категорично виступають працівники заводу — тут, мовляв, праця кількох десятків тисяч людей). Була й інша ідея — зробити з крейсера такий собі музей на воді, але вирішувати це питання у Миколаєві без вказівки згори ніяк не можна.
Вартість такого судна «в повному комплекті» на світовому ринку дуже велика (близько мільярда доларів, а то й більше). А для добудови «України» необхідно щонайменше 150 мільйонів гривень. За виручені від продажу кошти можна було б не тільки розрахуватися із боргами перед виконавцем замовлення — заводом, а й побудувати кілька бойових кораблів нижчого класу для Військово-морських сил України. Тим часом простій «України» щомісяця «влітає» державі у солідну копієчку — 280 тисяч гривень — саме стільки коштує утримання корабля в належному стані, розповіли «УМ» на Миколаївському заводі.
Як відомо, наша держава вже має досвід продажу недобудованих суден. Так, у 1998 році Україна продала китайській фірмі за 20 мільйонів доларів недобудований авіаносець «Варяг» для перебудування його на розважальний комплекс.