Не такий страшний Чорнобиль, як вважалося?

      Підсумковий баланс катастрофи на Чорнобильській АЕС становить 4 тисячі померлих від онкологічних захворювань на 600 тисяч чоловік, які проживали в найбільш вражених радіацією регіонах, тобто значно менше, ніж говорилося досі. Такий головний висновок звіту ООН, який було представлено позавчора. Дотепер кількість смертельних жертв чорнобильської катастрофи оцінювали в кількадесят тисяч осіб. У звіті також говориться лише про 56 смертей, спричинених безпосереднім високим опроміненням: 47 пожежників і ліквідаторів та 9 дітей, котрі померли від раку щитовидної залози. А у звіті експертів Ради Європи від 1997 року зазначалося, що радіоактивне опромінення отримали майже 3 мільйони осіб, наголошує французька газета «Монд».

      Багато незалежних екологів уже назвали «арифметику» ООН цинічною.

      Позавчора та вчора у Відні відбулося засідання спонсорованого ООН «Чорнобильського форуму» за участю восьми агенцій ООН, представників понад 60 країн-членів МАГАТЕ, 20 міжнародних організацій та наукових закладів, фахівців з України, Білорусі та Росії. Делегацію України очолювала перший заступник міністра з надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи Тетяна Амосова. До складу делегації входили постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Володимир Єльченко, заступник голови Державного комітету ядерного регулювання України Ольга Макаровська, представники Національної академії наук та інших закладів.

      Частина форуму підтримала висновки звіту ООН стосовно перебільшених оцінок yпродовж останніх майже двох десятиліть наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, повідомляє агенція «Франс пресс». Так, представниця Росії Надія Герасимова вважає, що найбільш серйозні наслідки чорнобильської катастрофи полягають у соціальній, а не радіологічній сфері. «Для широких народних мас побоювання стосовно опромінення від Чорнобиля були перебільшеними. Збитки, які були завдані як здоров'ю людей, так і навколишньому середовищу, виявилися значно меншими, ніж вважалося. Люди у вражених катастрофою регіонах, за незначними винятками, живуть нормальним життям», — заявив у своєму виступі на «Чорнобильському форумі» Кальман Мізсей з Програми розвитку ООН. Голова МАГАТЕ Мохамед Ель-Барадеї у своїй промові на відкритті форуму заявив, що «бідність, психічні захворювання та хвороби, які пов'язані з стилем життя, становлять більшу загрозу для мешканців вражених катастрофою зон, ніж вплив радіації». А вже згаданий Кальман Мізсей на конференції у Відні навіть звинуватив уряди трьох вражених катастрофою пострадянських країн у тому, що вони «розбудували індустрію на цьому нещасному випадку». І для прикладу навів, що у Білорусі 1991 року на чорнобильські програми було виділено 22 відсотки національного бюджету, а тепер для цих цілей цілком вистачає шістьох відсотків. У згаданому звіті зокрема наголошується: «Широко розповсюджена система чорнобильських пільг спричинила те, що населення живе, сподіваючись на пряму і довготривалу фінансову допомогу ,і розраховує на пільги, що підриває здатність окремих людей і суспільства самостійно вирішувати свої економічні та соціальні проблеми».

      Зроблені у звіті ООН та на «Чорнобильському форумі» висновки піддали різкій критиці екологи. Фахівець «Грінпісу» з ядерних програм Ян Ван де Путте у заяві від імені своєї організації зазначив: «Заперечування справжніх ускладнень після катастрофи є не лише образливим для тисяч жертв, які нібито захворіли від ірраціональних страхів, але також веде до дуже небезпечних рекомендацій повернення людей у враженi регіони». Олексій Пасюк з Українського національного екологічного центру погоджується з  цим: «Нас дуже турбує те, що вони можуть дозволити людям знову жити у вражених регіонах... Їхньою метою є проштовхнути розвиток ядерної енергетики». А білоруський фізик Георгій Лепнін, який сам отримав високу дозу опромінення як чорнобильський ліквідатор, сказав: «Цифра в чотири тисячі померлих є значно заниженою». За його даними, від радіоактивного опромінення померли від 10 до 200 тисяч ліквідаторів, хоча влада приховує це, вказуючи причиною смерті серцеві напади та інші не пов'язані з опроміненням захворювання.

      Олег Александров, заступник начальника прес-служби МінНС України, виклав «УМ» позицію відомства: «Україна має своє ставлення до даної проблематики, Україна — за те, щоб вирішувати увесь комплекс питань, пов'язаних з чорнобильською катастрофою. 1/12 території України визначено як радіоактивно забруднену. Це 53,5 квадратних кілометрів, на яких розташовано 2,293 населених пунктів, де проживає 2.700.000 мешканців. Це свідчить про катастрофу. Перший заступник Міністра МНС Тетяна Амосова, яка очолює українську урядову делегацію на міжнародній конференції у Відні, представила позицію України щодо цілісної концепції вирішення чорнобильських проблем. А саме: зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему, укріплення і підтримка бар'єрів радіаційної безпеки, радіаційний захист населення на забруднених територіях; обмеження виходу радіонуклідів за межі зони відчуження; соціальний захист населення і економічна реабілітація забруднених територій. Але також важливо і вилучення ядерного пального з-під нинішнього саркофагу ЧАЕС. Така позиція українського уряду міститься і в національній доповіді, яку презентувала Тетяна Амосова, зокрема зазначивши, що на сьогоднішній день міжнародні проекти не мають успіху, і потрібен інший підхід, потрібно переглянути міжнародне ставлення до Чорнобиля, і неприпустимо спекулювати чорнобильською проблемою». Наостанок Олег Александров додав: «Гадаю, що країни-донори, які збирають кошти для покриття «Арка», — розважливі, розумні і вміють відділяти правдиву інформацію від спекуляцій».

      А оглядачі в Україні не виключають, що причиною опублікованого звіту ООН можуть бути різноманітні політичні «підводні течії». Так, наступного тижня Президент Віктор Ющенко прибуде на засідання Генеральної Асамблеї ООН до Нью-Йорка, і одною з його пропозицій буде привернення уваги світової громадськості до наслідків чорнобильської катастрофи (наступного року — 20-та річниця аварії на ЧАЕС). Одні члени ООН, не виключено, хочуть нашкодити Україні, інші — просто зекономити гроші на чорнобильських програмах.