Учора біля ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» уже не було «всесвітнього стовпотворіння». (Фото УНІАН.)
«Пани б'ються — у холопів чуби тріщать» — ця народна приказка як ніколи є актуальною сьогодні у Нікополі, де зійшлися «стінка на стінку» інтереси двох потужних бізнес-кланів. Було все: i проплачена масовка, i кордони «Беркута», i пряма телетрансляція, i «масовики-затiйники». Бо позавчора ситуація навколо місцевого заводу феросплавів загострилася настільки, що «розрулювати» її довелося Президентові. Але чи буде поставлено жирну крапку в феросплавній війні найближчим часом?
Спочатку був Зять. Той, у якого тестем Кучма. Захопивши декілька років тому Нікопольський завод феросплавів, він i гадки не мав, що з часом нахабно загарбане стане яблуком розбрату між його бізнес-імперією «Інтерпайп» i тими, хто тоді просто не міг виграти. Йдеться не лише про Дніпропетровський бізнес-клан «Приват», а й державу.
I якщо в «Приваті» переконані, що завод треба переприватизувати, оскільки Пінчук їх просто «кинув», то серед окремих політиків з нової влади існує переконання, що завод має повернутися в лоно держави. Та ситуацію загострює те, що окремі державні діячі нібито приховано виступають на стороні обох бізнес-кланів, по різні боки барикади.
Потім був суд. Навіть декілька. Тесть на пенсії, влада інша. Зять Вітя намагається продати завод російським олігархам, але... Останнє слово Феміди: «інтерпайп-приватизація» відбулася незаконно. Даєш «Приват»-изацію!
Місто Орджонікідзе. Вівторок, 30 серпня. Загальні збори акціонерів НФЗ, на яких було обрано новий менеджмент заводу, близький до групи «Приват». Пінчук вважає збори й ухвалені на них рішення нелегітимними i починає «свій останній бій», закликаючи всіх «на феросплавні барикади». В Нікополі починається мітинг. Але найбільш гаряче на заводі було позавчора.
Під заводськими стінами Пінчук намагається влаштувати свій міні-Майдан, але з усього видно, що це лише жалюгідна копія, помножена на примітивний плагіат того, справжнього, Майдану. Щоб не пропустити судових виконавців, які мають передати управління заводом новому керiвництву, в горнило битви кидають усі сили:
1. Рядові бійці. Людей звозять на пікет під НФЗ ледь не з усіх підприємств, що належать пану Пінчуку, й утримують в Нікополі під загрозою звільнення. За даними УНІАН, робітникам видають по 50 гривень «добових», не забезпечивши ні житлом, ні теплими речами. Про житло не йдеться. Застудився? Твої проблеми. I ні кроку назад. Залишиш мітинг — втратиш роботу. «Битися» за Пінчука не хочеться, багато хто розлючений на державу, яка не може їх захистити. Але «командирам» поки що вдається тримати дисципліну.
2. Важка артилерія. Всі телеканали Пінчука: «Новий», СТБ, ICTV — починають пряму трансляцію з Нікополя. У четвер вона тривала більше чотирьох годин, учора були постійні прямі включення та реклама. Голос за кадром віщує: «Захоплення Нікопольського заводу феросплавів. Це може статися щомиті...» Цікаво, де було це ТБ в інші миті, коли заводи захоплював саме Пінчук?
3. Командири i духовні проповідники. На подію прибули «Скрябін» і Наталка Могилевська. Мабуть, музика іншого Майдану не дає їм спокою. Давно не було їх чути, але найкраще до ситуації мала б підійти їхня вульгарна пісня в дуеті «Ти мені не даєш... покою». Та головна роль відведена не їм.
«Э, я смотрю, что эти ребята с дубинками нас все оттесняют и оттесняют. Мне говорили, что на пол-экрана моя грудь, так вам придется порвать ее к чертовой матери, чтобы пройти на завод», — це лише один iз висловiв екзальтованої i заслужено призабутої Інни Богословської, яка виконувала чи то роль «діджея», чи «масовика-затiйника». Ця пані засвітилася в масах ще під час парламентських виборів-2002 як одна з учасниць провладної «Команди озимого покоління» Хорошковського, але до Верховної Ради так i не потрапила. Нині є головою громадського об'єднання «Віче України».
Головними мішенями словоблуддя Богословської став «Беркут», що охороняв територію від сутичок, а також Прем'єр Юлія Тимошенко.
«Ми так боялися, що імідж країни погіршується. Ось покращився трішки. А тепер ви уявляєте, що буде литися на країну через одну панянку з косою і «приватівських» хлопців», — розігрівала натовп пані Інна. — Якщо хто скучив за косою, то я заплету її зі справжнього волосся». «Я роблю вам екстрену заяву: Президент Ющенко терміново викликав Тимошенко, і вона терміново скасувала свою прес-конференцію. Перемога!».
Над НФЗ лунає «УРА!»
4. Головнокомандувач. Телеглядачі не могли не побачити на мітингу i самого Віктора Пінчука, який стояв у щільному кільці охорони. Камери до непристойності часто брали у фокус не стільки людей, скільки обличчя «годувальника».
«Міліція і народ — єдині. Ми ніколи не підемо проти беззбройних людей. Ми — охорона громадського порядку, щоб не дати конфлікту відбутися. Теж саме було в Києві під час революції, коли ми не дозволили кровопролиття», — так капітан «Беркута» намагався заспокоїти Богословську. Але все було марним. А заступник міністра внутрішніх справ Володимир Рудик закликав вислухати обидві сторони. Діалогу не вийшло.
Уникати протистояння закликав по телефону i Генпрокурор Святослав Піскун. Вчора до Нікополя мав прибути один з його заступників.
Правоохоронці i пікетувальники простояли перед НФЗ усю попередню ніч. Учора вранці мітинг фактично завершив генерал-лейтенант Володимир Рудик, який наказав міліції розійтись. Лишився тільки патрульний наряд по периметру. Водночас не зрозуміло, чому міліція так поспішала з виконанням судового рішення, адже, за словами голови Фонду держмайна Валентини Семенюк, до сьогодні 50+1 «феросплавних акцій» не було передано до ФДМУ. Хто дав наказ Луценку i чи не є це помилкою керівництва Кабміну? Бо за цих обставин нелігітимними є і збори в Орджонікідзе.
Ситуація розрядилася завдяки особистому втручанню Президента, який різко розкритикував ситуацію, що склалася навколо НЗФ. Дісталося «на горіхи» i Кабміну.
Ющенко провів закриті розмови з Прем'єр-міністром, керівником фонду Держмайна, міністром промислової політики, міністром юстиції та генеральним прокурором, під час яких піддав «жорсткій критиці позицію уряду». I уряду, i Фонду держмайна винятково у законному руслі доручено поставити крапку в цій конфліктній ситуації і забезпечити колективу заводу нормальні умови для подальшої роботи. Генпрокуратурі та Мін'юсту — повернути пакет акцій НФЗ у держвласність.
Крім цього, як повідомила вчора прес-секретар Президента Ірина Геращенко, Віктор Ющенко розкритикував Кабмін не лише за неналежне обстоювання державних інтересів, а й використання державних інституцій в інтересах приватних структур.
Вiктор Ющенко також доручив міністру промислової політики, голові Дніпропетровської облдержадміністрації та голові ФДМ запропонувати узгоджені кандидатури голови правління та членів керівних органів НФЗ, а міністру внутрішніх справ — забезпечити громадський порядок на заводі та не допустити силового протистояння.
Iрина Геращенко зазначила, що Президент не виключає можливості кадрової відставки на рівні одного із заступників міністрів. Поки що.
Віктор Ющенко, Президент України:
— Навколо цього стратегічного для держави підприємства зіштовхнулися інтереси двох фінансово-промислових груп, сформованих за минулої влади. Існує рішення суду про встановлення законності й повернення державі 50 відсотків плюс однієї акції заводу. Тому уряд має докласти всіх зусиль, аби у винятково законному руслі вирішити ситуацію навколо НФЗ.
Але уряд не зміг захистити інтереси держави і забезпечити стабільність і порядок у Нікополі і, на жаль, не доклав достатніх зусиль, аби сьогодні навколо НФЗ не розгорталися провокації та дійства, влаштовані двома кланами. Керівником заводу має бути незалежний, ефективний і професійний менеджер, не пов'язаний із жодною фінансово-промисловою групою. Колектив НФЗ має відчувати, що влада відстоює інтереси держави і громадянина і створює всі необхідні умови для нормальної роботи цього стратегічного об'єкта.
Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ:
— Міліція ретельно відслідковує ситуацію, яка склалася навколо НФЗ, і контролюватиме правопорядок i в місті, i навколо заводу. Новий керівник заводу може бути заведений або не заведений на територію підприємства винятково після рішення судових виконавців. Тому звертаюся до тих, хто зараз проводить мітинг, підбурює людей на незаконні дії, аби вони чітко розуміли: українська міліція не є на стороні жодної сторони конфлікту.
До мене надходить інформація про підготовку однієї і другої сторони до провокацій для зіткнення і можливе пролиття крові як методу подальшого шантажування на свою користь. Я, звичайно, чув прізвища і Пінчука, і Коломойського, але в даному випадку мене це менше за все хвилює. Головне — забезпечити законність усіх процедур.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
