У три-чотири рази підвищити оклад для суддів усіх рівнів з 1 січня 2006 року планує уряд, на засіданні якого вже було прийняте відповідне рішення.
Саме таким чином влада намагатиметься подолати заангажованість української Феміди і корупцію, що заразила багатьох носіїв чорної мантії. Воно й зрозуміло, адже світова практика засвідчує, що подолати брудні гроші хабара можуть лише прозорі гроші великої зарплатні.
Наразі ж середній посадовий оклад українського судді становить 659 гривень, тоді як вимоги до нього як у професійному, так і моральному плані доволі високі. Тож важко не погодитись із Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, яка на засіданні уряду риторично запитала присутніх: «Кожна людина, яка має умовно сто доларів зарплати, може вижити в цих умовах? Уявіть собі, що сьогодні цим судам потрібно розглянути справи, які повертають державі десятки мільярдів гривень!».
Отже, суддям дадуть «ті гроші, на які можна жити», не спокушаючись на пропозиції зацікавлених сторін. За словами міністра соціальної політики В'ячеслава Кириленка, оклад суддів міських та загальних судів становитиме 2800 гривень, вищих спеціальних — 3850, Вищого та Конституційного судів — 4200.
Звідки гроші? Кабмін збирається передбачити їх у держбюджеті в повному обсязі. При цьому Юлія Тимошенко повідомила пресі, що необхідні кошти будуть додатково отримані ще й від приватизації об'єктів державної власності. Мало цього, грошей має вистачити і на ремонт старих та будівництво нових будівель судів.
Свої «п'ять копійок» до урядової ініціативи вставив і секретар Ради нацбезпеки та оборони Петро Порошенко. Він пропонує закріпити зарплату суддів окремим законодавчим актом, що, на його думку, має унезалежити суддівську гілку влади від виконавчої.
Для повного суддівського щастя, після того як їхні кишені стануть повнішими, а місце роботи комфортнішим, має вирішитися і житлове питання. Адже в недалекому майбутньому цілком можливим є державне кредитування для отримання суддями житла або надання їм службового житла. Можливо, саме тоді відоме грибоєдовське «а судді хто?» стане для України менш актуальним.