Еміграція відчаю

      Учора в північноосетинському місті Беслан розпочалися триденні траурні заходи з вшанування пам'яті 331 жертви трагедії, включно з 186 дітьми, яка розігралася тут рік тому. О 9.15 за місцевим часом були запалені свічки та пролунав жалібний дзвін. Саме в цю годину та хвилини терористи взяли в заручники 1128 учнів, їхніх батьків та вчителів місцевої школи № 1, які зібралися на урочисту лінійку з нагоди початку шкільного року. До школи прийшли родичі загиблих, колишні заручники, мешканці міста. Більшість із них приносили не лише квіти, а й пляшки з мінеральною водою, оскільки заручники впродовж годин і днів перебування в руках терористів неймовірно страждали від спраги. На стінах спортзалу школи вивісили фото загиблих. У школі з'явилася і колишній директор Лідія Цалієва, але це викликало гнів присутніх, і їй довелося піти, повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі з Беслана.

      Завтра в Беслані на території школи, де сталася трагедія, о 13.05 (в цей час рік тому розпочався хаотичний штурм школи російським спецназом) знову пролунає жалобний дзвін, а потім по всій республіці буде оголошено хвилину мовчання, після якої діти бесланських шкіл випустять у небо 331 білу повітряну кульку. Далі всі перемістяться на меморіальний цвинтар, де відбудеться відкриття пам'ятника «Дерево жалоби» у вигляді скульптурної композиції з чотирьох жінок, які стоять спиною одна до одної і дивляться в чотири різні кінці світу. З їхніх здійнятих до неба рук злітають янголи. Траурні заходи закінчаться увечері показом фільму про трагічні події річної давнини, знятого місцевою телекомпанією. Зображення буде проектуватися на екран, який буде розміщено на одній із стін школи, де розігрувалася людська трагедія.

      Усі траурні заходи в Беслані відбуваються неофіційно, жодних представників влади на них не очікують і не бажають бачити. Президент Росії Володимир Путін не ризикнув прибути до Беслана і вшанував пам'ять загиблих разом зі студентами Кубанського держуніверситету в Краснодарі. Багато матерів загиблих до цього часу носять траур. Мешканці міста висловлюють невдоволення діями влади в рамках розслідування того, що сталося, і вважають, що від них приховують багато фактів. Ті, хто вижив, вимагають від офіційної Москви всієї правди про трагедію. Наразі вони не чують відповіді. За рік влада не спромоглася закінчити жодного офіційного розслідування.

      Але матері Беслана не хочуть допустити, щоб ця справа була так само тихо похована, як і їхні діти. На початку цього місяця у багатій  та безтурботній Москві відзначатимуть день міста. Він буде дещо зіпсований прибуттям жінок у чорному, які хочуть запитати безпосередньо у Путіна, чому рік тому загинули їхні діти? Чому влада нахабно брехала з самого початку, стверджуючи, що в школі перебувають лише 354 заручники, що розлютило терористів і змусило їх більш жорстоко ставитися до бранців і відмовитися від обіцянки звільнити дітей молодших семи років, чому приховували інформацію, що терористи не мають жодних вимог, що також розлютило їх, чому з терористами не проводили жодних фахових переговорів, чому відмовилися від посередницьких послуг тоді ще живого президента Чечні Аслана Масхадова, чому штурм почали в п'ятницю о 13-й годині, під час головної мусульманської молитви, коли терористи у жодному разі не могли підірвати бомби, чому в операції було застосовано танки та бойові ракети типу «Шмель», які розраховані на знищення якомога більшої живої сили противника? 

      Президент Путін ще жодного разу особисто не зустрічався з матерями Беслана, хоча вони у травні передали йому листа з таким проханням. Коли він не відповів, то жінки написали наступного листа, у якому наголосили, що президент  та інші офіційні особи є небажаними в їхньому місті. Лише після цього Путін запросив на 2 вересня (на сьогодні) до Кремля 20 бесланських матерів, які в цей день мають бути на могилах своїх дітей. Жінки назвали таке запрошення «вершиною цинізму». Саме тому доведені до відчаю матері вдалися до безпрецедентного акту: вчора вони на подвір'ї школи, де загинули їхні діти, зачитали закордонним кореспондентам відкритого листа до лідерів усіх закордонних країн із проханням надати їм політичний притулок у країні, «де дотримуються прав людини».