Якщо б вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то 3-відсотковий бар'єр подолали б шість політичних партій — «Народний союз «Наша Україна», «Батьківщина», Партія регіонів, Народна партія, КПУ та СПУ. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
Згідно з результатами опитування, партія, де почесним головою Президент Віктор Ющенко — «НС «Наша Україна», — зберігає лідерство: за неї готові проголосувати 20% опитаних. Однак, порівняно з попереднім дослідженням, проведеним у травні, рейтинг НСНУ знизився більш як на третину (з 31,6%). Практично на таку ж частку поменшав рейтинг ВО «Батьківщина». Партія Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко посідає третю позицію — з 10,5% (три місяці тому було 15,5%). На думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, зниження рейтингів цих двох партій є наслідком загального зниження рівня підтримки громадянами дій влади, спричиненого насамперед періодичними «ціновими кризами», конфліктами між представниками влади та скандалами навколо родичів вищих посадових осіб.
На другому місці за рівнем підтримки, як і раніше, Партія регіонів. За структуру Віктора Януковича готові проголосувати 14,2% респондентів (у травні — 16,4%).
Дещо зросли рейтинги інших партій, які долають тривідсотковий бар'єр, — Компартія має 5,5% у серпні проти 3,5% у травні. Соцпартія Олександра Мороза, відповідно, 4,2% (2,9%).
До групи лідерів потрапила і Народна партія (4,1%). Серед причин, які сприяли поступовому зростанню рейтингу НП, на думку Якименка, — висока активність упродовж літнього періоду лідера «народників», Голови парламенту Володимира Литвина, а також розчарування частини громадян у провладних партіях, що спонукає їх до пошуку альтернативної сили як до нинішньої влади, так і до опозиції. Саме на цю політичну нішу і претендує НПУ.
Серед інших партій рейтинг, вищий за 1%, мають ПСПУ Наталі Вітренко, за яку готові проголосувати 2,2% громадян, партія «Союз» (1,4%), ВО «Жінки за майбутнє» (1,3%), а також Партія промисловців і підприємців (1,2%).
Не мають на сьогодні шансів самостійно потрапити до нової Верховної Ради такі парламентські партії, як СДПУ(о) (0,8%), «Трудова Україна» (0,6%), Українська народна партія (0,4%), Народний рух (0,3%), Народно-демократична партія (0,1%). На думку політолога, ці угруповання, швидше за все, будуть змушені вступати до блоків із партіями-лідерами, погоджуючись на запропоновані ними «правила гри».
На рівні з названими аутсайдерами йдуть і позапарламентські, але вельми амбітні сили. Так, за Партію зелених готові проголосувати 0,9% респондентів, за партію «Пора» — 0,7%, за «Єдність» та «Братство» — по 0,3%, за партію «Держава» та Селянську партію — по 0,2%, за Республіканську партію України — 0,1%.
Представник Центру Разумкова звернув особливу увагу на факт різкого зростання частки опитаних, які мають намір голосувати проти всіх, — з 1,6% до 7,1%, а також помітного збільшення кількості тих, хто не визначився, — з 16,9 до 22,7%. На думку політолога, це свідчить про дезорієнтацію певної частки електорату у своїх партійних симпатіях, що стосується прихильників як провладних сил, так і «нової опозиції».
Експерт вважає, що нині можна вести мову про утвердження певних тенденцій політичних симпатій виборців. Перша з них — зниження рівня підтримки провладних сил та «консервація» рейтингів партій, які об'єднують представників попередньої влади. Друга — певне зростання суспільного попиту на політичні сили, які позиціонуються як альтернатива і першим, і другим. «Сьогоднішня розстановка сил усе ще гарантує провладним силам можливість утворення більшості у новій Верховній Раді. Проте їхній «запас міцності» зменшується, що відкриває можливості для виникнення нових політичних комбінацій», — цитує Якименка УНІАН.
Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня в усіх регіонах України. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
|
партія |
лідер |
% у серпні |
% у травні |
|
1. «Народний союз «Наша Україна» |
В. Ющенко — Р. Безсмертний |
20 |
31,6 |
|
2. Партія регіонів |
В. Янукович |
14,2 |
16,4 |
|
3. ВО «Батьківщина» |
Ю. Тимошенко |
10,5 |
15,5 |
|
4. Комуністична партія України |
П. Симоненко |
5,5 |
3,5 |
|
5. Соціалістична партія України |
О. Мороз |
4,2 |
2,9 |
|
6. Народна партія |
В. Литвин |
4,1 |
1,8 |
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
