Не з'їм, то понадкушую

      На прес-конференції, яка днями відбулась у Києві, голова ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) Сергій Тарута проговорився. Виявляється, метою судового розгляду, зініційованого ІСД у зв'язку з продажем державного пакета акцій Дніпропетровського заводу імені Петровського є зовсім не придбання акцій підприємства, а прагнення примусити конкурента заплатити «великі кошти».

      Нагадаємо: спочатку донецькі заявили про бажання також взяти участь у торгах і почали вивчати виробничі можливостi «Петровки». Але донецький розвідувальний десант зі своїм бойовим завданням не справився, а на приватизаційне — часу не вистачило. Тоді й поскаржилися в суд: мовляв, затискують... Директор ІСД з корпоративних прав та інвестицій Олександр Пилипенко навіть заявив, що може відкликати заявку, тому що ніхто не купуватиме товар, не знаючи, чи він того вартий. У суді поставилися з розумінням до побажань донеччан і заборонили проведення конкурсу.

      Фонд держмайна це рішення суду оскаржив. Як-не-як, річну програму приватизації належить виконувати. У вересні Михайло Чечетов пообіцяв, що конкурс відбудеться приблизно через два тижні. Голова Фонду тоді висловив припущення, що ІСД не наполягатиме на подальшому розглядi  через суд. З того часу минуло більше ніж півтора місяця, а донецькі успішно продовжують блокувати конкурс. Проте вони змінили тактику. Продовжуючи стверджувати, буцімто їм так і не надали можливості вивчити стан справ на заводі, представники ІСД несподівано заявили, що запропонованих акцій мало.

      «Дивно якось, — зауважили люди, яким не байдуже, що відбувається у сфері приватизації. — ІСД не знає, що купує, але вимагає, щоб пакет був більший. Чи вони завжди так роблять?». Ситуацію пояснив Сергій Тарута. Виявляється, його представники на «Петровці» вивчали не стільки нинішній стан виробництва, скільки динаміку попередніх приватизаційних процесів на цьому заводі (а такі були, і їх легітимність свого часу підтвердив Верховний Суд України). Мабуть, затисла заздрiсть керівника ІСД, і на прес-конференції він необережно мовив: «Якщо «Приват» заявляє, що готовий платити великі кошти, нехай поверне 18 відсотків і заплатить великі кошти (зокрема за акції, які давно вже не належать державі. — Авт.)». Цікаво, як би сам IСД поставився до аналогічної пропозиції «приватівців», якби подібне пролунало на адресу донецьких акцій?

      Складається враження, що в такий спосіб донецькі просто виношують задум «подоїти» конкурентів. Багато хто з експертів вважає, що подібними методами «дони» намагаються зробити своїх дніпропетровських колег зговірливішими ще в одному приватизаційному конкурсі — на право придбання державного пакета акцій Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського. Там теж зіткнулися інтереси цих структур. Тільки в цьому разі є одна відмінність. Стосовно «Дзержинки» ІСД вважає за необхiдне, аби інвестор попередньо уклав iз кредиторами комбінату мирову (контролер кредитів, ясна річ, — ІСД). Що ж до «Петровки», яку обтяжують такі ж борги, то подібна передумова, на думку донецьких, буде зайвою.

      Поки триває біганина навколо акцій «Петровки», на самому заводі економічна ситуація погіршується, повідомляє заступник голови правління ВАТ Володимир Пруцаков. І нагадує голові Фонду держмайна його ж слова про те, що судові розгляди на грунті приватизації руйнують підприємства. Проте, за спостереженнями пана Пруцакова, останнім часом саме Фонд, принаймні у своїх публічних заявах, ініціює подібні процеси. «Замість того, аби ефективно проводити приватизацію державних часток власності, — зазначає заступник голови правління «Петровки», — Михайло Чечетов прагне максимально захистити інтереси корпорації ІСД, ставлячи на меті здійснити реприватизацію пакетів, у яких зацікавлена донецька група». Навряд чи це узгоджується з деклараціями Фонду про те, що він вболіває за трудову людину і за стан справ на виробництві.