На 27-му Європейському конвенті наукової фантастики («Єврокон») наші письменники Марина та Сергій Дяченки визнані кращими письменниками Європи, Сергій Поярков — кращим художником, а фантастичний роман «Клинки сверкают ярко» київського фантаста Іллі Новака — кращим дебютом за цей рік.
«Єврокон-2005» проходив у шотландському місті Глазго 4—8 серпня. Голова української делегації, віце-президент Європейського товариства наукової фантастики і редактор відділу іноземної літератури журналу «Реальність фантастики» Борис Сидюк каже «УМ»: «У Глазго проходив також 63-й Всесвітній конвент наукової фантастики. Тому учасників було понад чотири тисячі з 38 країн. Основні конкуренти Дяченків — угорський письменник Шандор Шелест і польський фантаст Яцек Дукай. Ми боялися останнього. Дукай дуже відомий у Європі. Після Сапковського він зірка № 2 у Польщі, перекладений багатьма мовами світу, і навіть трохи ринку в Сапковського відбирає. Дяченки ж видавалися тільки українською, російською та польською. Проте після перемоги на «Євроконі» до Марини та Сергія одразу підійшли агенти з іспанського видавництва «Мінотауро», щоб укласти контракт. У Пояркова взагалі серйозних конкурентів не було. Британський художник Джим Дарнс зняв свою кандидатуру, бо його висунули на премію «Х'юго», яку він, зрештою, й отримав».
Для переможців дефініцій не треба. Всі знають подружжя Дяченків, які в 1996-му на цьому ж «Євроконі» з книжкою «Привратник» узяли номінацію «Кращий дебют» і приз «Кришталевий стіл» Клубу любителів фантастики «Зоряний шлях». Після того пропозиції від різних видавництв і призи посипалися градом — «Странник», «Фанком», «Інтерпрескон». Сьогодні фантастичні романи «Ритуал», «Відьомське століття», «Скрут», «Печера», як запевняють літературні критики, перевернули уявлення про фентезі.
Сергій Поярков, який має прописку в Америці і більше часу проводить там, ніж в Україні, теж не потребує рекомендацій. Його альбом «Баланс противоречий» став чи не настільною книжкою кожного художника-початківця. А картини Пояркова розкуповують голлівудські зірки та олігархи Великобританії, США, Німеччини, Росії, України. Його обожнюють критики, а музеї Великобританії, США і Німеччини замовляють йому картини. Так що «Єврокон-2005» — просто доказ того, що він як художник у формі.
На поличці кожного книжкового супермаркету можна побачити космофентезі «Гордость расы» та кіберфентезі «Клинок сверкает ярко» (є такі книжки про магічний iнтернет, магів-хакерів, орків-чукчів, гномів-євреїв та ельфів-циган). Це, а ще www.inovak.narod.ru, і є поки що Ілля Новак. Після «Єврокону», безперечно, послужний список письменника зросте.
До наших переможців цьогорічний «Єврокон» додав ще «Кращого видавця» — британський «Нейчур», «Кращого перекладача» — нідерландський тлумач Кеес ван Тоорн, «Кращий журнал» — угорська «Галактика» та «Кращого промоутера» — бельгійського бізнесмена Аллана ле Бюссі. На церемонії нагородження кожному переможцеві вручили статуетку у вигляді скляного квадрата, на якому вибите прізвище переможця, а також диплом.
Наступний, 28-й, «Єврокон» відбудеться в Києві 13—16 квітня. Відомо навіть, де відбуватиметься «Єврокон-2007» — у датському Копенгагені. А от право зустрічати 30-й, ювілейний, Європейський конвент наукової фантастики виборюватимуть у Києві — Москва, Мілан та чеське місто Хотебор.