Сам не гам і другому не дам

      Ігор Бакай може спати спокійно. А коли його хтось зустріне на московських вулицях і спитає: «Михалич, як справи?», він може відповідати: «Не діждетесь». У сенсі — не діждетесь екстрадиції до України. Адже в Білокам'яній про «Ігорька» турбуються. Росіяни вперлися рогом у своє законодавство і кажуть, що Україні Бакая не віддадуть, бо він є їхнім повнокровним співвітчизником. Хороша «відмазка». Тільки навряд чи нею хтось зможе «відмазати» від справи Бакая (точніше — численних справ, заведених в Україні) ті підозри, що Ігор Михайлович має в Москві потужне покровительство.

      Отже, «згідно з офіційним повідомленням Генеральної прокуратури Російської Федерації, направленим до Генеральної прокуратури України 16 серпня 2005 року, Ігор Бакай, 1963 року народження, на підставі Федерального закону 62-ФЗ від 31.05.2002 року «Про громадянство Російської Федерації», є громадянином Росії». Про це повідомляє Генеральна прокуратура України. І, посилаючись на свою «тезку» з Росії, додає: відповідно до статті 61 Конституції Російської Федерації та статті 57 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22.01.1993 року, «це (наявність громадянства. — Авт.) виключає видачу громадянина Російської Федерації Бакая Ігоря Михайловича іншим державам».

      Відтак українській стороні залишається сподіватися на те, що Бакая якщо й не видадуть, то хоча б судитимуть у Росії. Скажімо, зовсім недавно міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в інтерв'ю «УМ» висловився: «Навіть якби він був громадянином Росії, але проходив за фактами скоєння злочинів в Україні, його не мали б відпускати (нагадаємо, що кілька місяців тому Бакая затримали, проте невдовзі, коли у відділок міліції привезли документ про його російське громадянство, відпустили. — Авт.), а в рамках угод про правову допомогу повинні були передати для суду в Україну або судити в Росії».

      Подібний «судовий» сценарій передбачив (чи хотів його таким бачити?) Генпрокурор Святослав Піскун. Учора він розповів журналістам, що Різницька виділить обвинувачення Бакая в окреме провадження й направить його Генпрокуратурі Росії. «Тобто, відповідно до міжнародного законодавства, він за нашими обвинуваченнями повинен бути засуджений у Росії», — цитують Піскуна «Українські новини». Втім тепер, коли полювання за Бакаєм набуло нового витка, постає ще одне питання: чи можна сподіватися на об'єктивний суд у Росії, якщо Ігор Михайлович справді має у північно-східних сусідів високоповажних «друзів», причому значно вищих, аніж, скажімо, голова якогось райсуду? І чи не для цього, зрештою, й починався цей «пінг-понг» про російське громадянство — негромадянство — і таки громадянство Бакая?

А ТИМ ЧАСОМ...

      Цілком імовірно, що Ігор Бакай має зараз два громадянства. Принаймні керівник Національного бюро Інтерполу в Україні Кирило Куликов заявив учора, що колишній керівник ДУСі офіційно залишається підданим України. «Декілька днів тому я звертався до нашого департаменту громадянства, — цитує Куликова «Українська правда». — На сьогодні пан Бакай є громадянином України».