«Вишка» для Шуфрича

27.08.2005
«Вишка» для Шуфрича

Правоохоронцi стверджують, що родина Шуфрича дiставала газ iз цiєї свердловини незаконно. (Фото УНІАН.)

      Луценко проти Шуфрича — ця суперечка, яка тягнеться з далеких виборчих часів, уже стала справою принципу. Бо йдеться не лише про те, хто має політичну рацію — колишній опозиціонер, а нині міністр внутрішніх справ, чи нардеп-бізнесмен, волею долі опозиціонер теперішній. Ідеться про правоту ЧОЛОВІЧУ. Адже ці двоє ставлять на кін закиди на кшталт «якщо мій візаві справжній мужчина, то...». Днями приводів для «міряння» панів Юрія та Нестора чоловічими достоїнствами побільшало. Шуфричу «шиють» «вишку» — поки що не як покарання, а як незаконну свердловину на Полтавщині.

      Ще 1 червня за матеріалами обласного управління МВС прокуратура порушила кримінальну справу щодо посадовців Держкомітету з природних ресурсів, які, зловживаючи службовим становищем, незаконно видали ліцензію закритому акціонерному товариству «Нафтогазвидобування» (до нього напряму причетний народний депутат Шуфрич) на здійснення розробки Семеренківського родовища. «В результаті цих дій назване товариство незаконно видобуло і реалізувало газ, чим завдало збитків державі на суму 56 млн. грн.», — йшлося у повідомленні міліції для ЗМІ. Уже в серпні, слід думати, для посилення ефекту, журналістів вивезли до Шишацького району й показали ту «вишку». Справа набула нового розголосу у пресі й на телебаченні, а заступник голови СДПУ(о) вдруге взявся заперечувати свою причетнiсть до скандалу.

      «Нестор Шуфрич спростовує інформацію... про порушення в діяльності газодобувного підприємства, яке належало його сім’ї, і заявляє, що родина Шуфричів під тиском влади змушена була продати свою частку в ЗАТ, яке видобувало газ у Шишацькому районі Полтавської області», — повідомила УНІАН прес-секретарка Нестора Івановича Ольга Буяновська. За її словами, ця фірма, ще коли належала сім’ї Шуфрича, була «флагманом у газовидобувній галузі України» і ніяких порушень законодавства не допускала.

      Але Юрій Луценко наполягає, що Шуфрич і зараз причетний до ЗАТ «Нафтогазвидобування». Точніше, не сам, а його мати. І саме це — удар по чоловічому достоїнству пана Нестора.

      «На Полтавщині близько 600 діючих свердловин, серед них — близько десятка незаконних, — розповів «УМ» міністр внутрішніх справ. — У тому числі одна — на території Шишацького району. По-перше, власники цієї свердловини не сплатили селянам за оренду землі 100 тисяч гривень, що є просто аморальним — люди добувають на цій землі мільйони! А по-друге, вони, не отримавши акта про гірничий відвід, видобули продуктів на суму 27 мільйонів гривень. Це підприємство належить фізичній особі Шуфрич Марії Петрівні — матері відомого вам народного депутата, а також юридичній особі, якою, знову-таки, володіє Марія Шуфрич». «Той факт, що вона власник, звісно, не є кримінальним злочином, тому обвинуваченим у цій справі є заступник генерального директора ЗАТ «Нафтогазвидобування», — каже Юрій Луценко. — Але в даному випадку питання лежить у моральній площині. Чи має право людина, члени родини якої є власниками підприємств, що на десятки мільйонів грабували державу, позиціонувати себе як великий політичний діяч? Нестор Шуфрич клятвенно мене запевняв, що всі підприємства вже переписав на себе і готовий говорити зі мною як мужчина з мужчиною. Шуфрич узагалі є великим спеціалістом із чоловічих ознак. Він полюбляє оцінювати, хто в уряді є чоловіком, а хто ні. Однак у даному випадку саме він ховається за материну спідницю».

      Принагідно Луценко дає панові Шуфричу через нашу газету пораду: «Перед тим як ставати опозиціонером, треба стати чистим перед законом. Тоді можна розбивати намети, ночувати в них, висувати якісь вимоги... А доти людина не має на це жодних моральних прав».

      Кепкуючи над принциповим опонентом, Луценко каже, що «Шуфричу, мабуть, можна це вибачити — людина все-таки серйозно постраждала, коли захищала однопартійця Різака». «Я йому постійно в парламенті, коли тривали баталії по СОТ, кричав: «Несторе, бережи голову!», — ділиться глава МВС. Але, продовжуючи тему вже серйозно, зазначає: «Якщо «газове» питання лежить у моральній площині, то на Закарпатті є кримінальні справи, за якими відповідальність має нести уже власник підприємства, тобто сам Нестор Шуфрич. «Якщо він, звісно, справді переписав уже ці фірми з матері на себе. Йдеться про знамениту дачу Хрущова, мисливський клуб «Кремінка» тощо. Там колосальні обсяги порушень закону, і Нестор має визначитися, хто за це відповідатиме — мати чи він».

      У цьому контексті міліцейський міністр згадує додатковий нюанс: «Тим більше, що депутатською недоторканністю Шуфричу вже користуватися недовго. 24 тисячі виборців Черкас дали письмові свідчення про те, що отримували гроші за голос, відданий на підтримку Шуфрича у 2002 році. Це абсолютна підстава для того, щоб визнати вибори такими, які не відбулися через масові фальсифікації». Тепер слово за прокуратурою, яка має активізуватися й передати цю справу до суду. «І я абсолютно переконаний: будь-який суд визнає ці вибори сфальсифікованими, — каже Луценко. — І в Нестора з'явиться чудова нагода повторити мій опозиційний шлях: посидіти в наметах без депутатського мандата, без грошей (на той час, сподіваюся, підприємств у нього вже не буде). І, може, зрештою, досягти таких самих кар'єрних результатів».

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>