«Про ето» і проценти

26.08.2005
«Про ето» і проценти

Вiктор Ющенко знову на Майданi.

      Однією з найбільш резонансних пропозицій Президента Віктора Ющенка, що пролунали під час його святкового виступу на майдані Незалежності, стала ідея підвищити виборчий бар'єр, встановлений для проходження у парламент. «Я сподіваюся, що у нинішньої Верховної Ради вистачить патріотизму збільшити прохідний бар'єр, — зазначив у своїй промові Президент. — Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб власників політичних партій».

      Сподівання Ющенка грунтується на бажанні отримати у майбутній Верховній Раді стійку більшість. Бо, якщо бар'єр залишиться на позначці у 3 відсотки, то ця більшість, можливо, буде розмита блоками, зітканими з десятка малих політсил.

      Останнє стосується опозиції, в якій є три більш-менш потужні партії («регіонали», есдеки та комуністи), а всі інші — якраз оті хвостики, «груповий» прихід яких до парламенту не вигідний владі.

      Природно, що опозиція взялася критикувати ініціативу Ющенка. «Одна з причин, чому «Регіони України» не підтримують цю ідею, така, — зазначив у коментарі «УМ» народний депутат Тарас Чорновіл. — Після виборів ми сподіваємося створити у парламенті свою коаліцію з кількох сил. А ми не хочемо залишитися у ВРУ сам на сам із провладним блоком, на що і спрямована ця ініціатива. Дехто з політологів казав, і я з цим згоден, що ідея Ющенка має за мету притиснути опозицію. Владі буде легше боротися з одним блоком, який подолає підвищений бар'єр, аніж, скажімо, з сімома».

      Дещо інший страх перед Ющенковою ідеєю у комуністів. Їхній лідер Петро Симоненко бачить у цьому бажання вивести з політичної боротьби комуністів. «Очевидно, це йде підготовка до виборчої кампанії 2006 року в контексті боротьби з комуністами», — розповів Симоненко «Інтерфаксу-Україні». Як бачимо, справи у комуністів (і з їхнім рейтингом) геть погані, раз вони бояться збільшення бар'єра бодай на один відсоток.

      Цілком iмовірно, що проти ідеї Ющенка виступлять також партії, котрі симпатизують новій владі. Це «Пора» (свого часу її активісти заявляли, що готові до балотування самотужки, але тільки у випадку збереження 3-відсоткового бар'єра),  учасники блоку «Наша Україна» зразка 2002-го, які наразі не виявили яскравого бажання іти на вибори в одному «хомуті» з НСНУ (УНП, НРУ), та націоналісти, котрі щоразу інтенсивніше декларують намір балотуватися єдиним блоком. Підвищення бар'єра підштовхне їх до блокування або між собою, або з тим самим НСНУ. Що для «партії влади» теж непогано.

      Наразі намір Ющенка не має підтримки Верховної Ради. Ще на початку літа на погоджувальній раді парламенту проект про збільшення відсоткового бар'єра відкинули. Можливо, про нього розмовлятимуть знову. Спікер ВР Володимир Литвин уже спрогнозував «надзвичайно гострі дискусії». По суті, яскравими прибічниками ідеї Ющенка є лише дві сили: НСНУ та «Батьківщина». А для того  щоб ухвалити цей закон, потрібні голоси «людей» щонайменше ще двох політиків — Литвина та Мороза. Лідер соціалістів, скажімо, заявив УНІАНу, що сильна структуризація парламенту — «це привальний хід», але додав, що так втратиться можливість для розвитку перспективних партій. Певне, Сан Санич вагається. За попередніми оцінками, і «народники» Литвина, і соціалісти проходять у парламент навіть при «підвищених» розкладах. Але задачка полягає в іншому. Як їм легше буде впливати на політику: за структурованої Верховної Ради, із сильним представництвом «блоку влади», чи в компанії з кількома, хай і опозиційними, партіями, які зможуть перелізти через низький, 3-відсотковий, бар'єр? Бо ж відомо, як легше батька бити...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>