Ме­ду — ще й лож­кою

      Тра­ди­цій­но на Спа­са про­хо­дять ме­до­ві вис­тав­ки і яр­мар­ки. На 19 сер­п­ня при­па­дає день свя­тих пок­ро­ви­те­лів па­січ­ни­ків — Зо­си­ми і Сав­ва­тія, то­му це ще й день бджо­ля­ра в Ук­ра­ї­ні. Вчо­ра в Ін­с­ти­ту­ті бджіль­ниц­т­ва іме­ні Про­ко­по­ви­ча в Ки­є­ві роз­по­ча­ла­ся що­річ­на вис­тав­ка-яр­ма­рок «Бджіль­ниц­т­во-2005», яка три­ва­ти­ме до 20 сер­п­ня. Ці дні — справ­ж­ній рай для ки­ян, які мо­жуть при­ї­ха­ти на вул. За­бо­лот­но­го,19 і ку­пи­ти літр-два лі­ку­валь­но­го нек­та­ру за ми­ну­ло­річ­ною ці­ною — всьо­го 20 гри­вень за літр.

      На вис­тав­ці й бджо­ля­рі мо­жуть знай­ти все, що їм пот­ріб­но. Ок­рім тра­ди­цій­них про­дук­тів па­січ­ниц­т­ва, мож­на тут ку­пи­ти лі­ки для бджі­лок, ву­ли­ки, за­хис­ні кос­тю­ми і на­віть уже зап­лід­не­них ма­ток. Асор­ти­мент ме­ду — най­різ­но­ма­ніт­ні­ший: і з різ­нот­рав'я, і з ли­по­во­го цві­ту, і гре­ча­ний, і з ака­ції бі­лої, со­няш­ни­ку, бур­ку­ну, ін­ших лі­ку­валь­них трав і кві­тів.

      «Ко­жен сорт ме­ду має свої лі­кар­сь­кі влас­ти­вос­ті», — роз­ка­зує бджо­ляр зі ста­жем з Він­нич­чи­ни По­лі­на Но­сик. Про­фе­сій­но во­на зай­ма­єть­ся бджіль­ниц­т­вом з 1958 ро­ку, тож не див­но, що доб­ре знає всі сек­ре­ти.                  Нап­рик­лад, щоб одер­жа­ти мед з чис­тої бі­лої ака­ції, па­ні По­лі­на спе­ці­аль­но ви­во­зить ву­ли­ки до Ка­не­ва. «Мед ака­ції мо­жуть спо­жи­ва­ти на­віть ді­а­бе­ти­ки, — по­яс­нює па­ні Но­сик. — Він до­по­ма­гає при хво­ро­бах сер­ця, ко­рис­ний ма­лим ді­тям. Гре­ча­ний же мед є най­со­лод­шим, ли­по­вий до­по­ма­гає від прос­ту­ди, а со­няш­ни­ко­вий — лі­кує пе­чін­ку». Та­кож у па­ні По­лі­ни ба­га­то про­по­лі­су, нас­то­ян­ка яко­го до­по­ма­гає при ви­раз­ці, за­руб­цьо­вує ра­ни і та­мує зуб­ний біль. «Нас­то­ян­ку тре­ба ро­би­ти так: 20 гра­мів про­по­лі­су на 100 гра­мів ме­дич­но­го спир­ту. Прий­ма­ти по 1-2 крап­лі на день», — за­люб­ки ді­лить­ся сво­їм ре­цеп­том бджо­ляр­ка.

      А го­лов­не, що бджо­ля­рів не ля­кає до­ро­гий цу­кор. Як во­ни ствер­д­жу­ють, цу­кор їм і не пот­рі­бен. Ад­же для от­ри­ман­ня хо­ро­шо­го і якіс­но­го ме­ду, на зи­му бджіл­кам тре­ба ли­ша­ти са­ме мед. «Бджіл­ки ж теж усе ро­зу­мі­ють. Як­що ж мед гір­чить, або він із со­няш­ни­ку, то во­ни ду­же по­га­но зи­му­ють», — по­яс­ню­ють бджо­ля­рі, до­да­ю­чи, що як пра­ви­ло, доб­рі гос­по­да­рі за­ли­ша­ють для сво­їх зо­ло­та­вих ко­ма­шок най­со­лод­ший корм — гре­ча­ний. На зи­му пот­ріб­но не мен­ше 12—16 кі­лог­ра­мів, щоб не пе­ре­во­ди­ти «по­го­лів'я» цук­ром.