І ніякої російської попси!

18.08.2005
І ніякої російської попси!

Молодь розважається по-своєму. (Фото Володимира СТАДНИКА.)

Гайда на Майдан?

      У більшості киян, які люблять масові заходи, навіть не виникає питання, куди ж піти гуляти святкового дня — ноги самі несуть до центральної площі столиці, туди ж поволі стікаються потоки гостей міста. Усі знають — де-де, а на Майдані стовідсотково буде щось цікаве. Втім, як зазначив начальник столичного управлiння з фiкультури та спорту Ростислав Карандєєв, у цьому є стільки ж плюсів, скільки й мінусів: «Для проведення усіх свят, які тільки існують, у Києві є Майдан і Хрещатик. З одного боку, добре, що в нас є такий центр, з іншого — погано: відійшовши у святковий день на квартал від Хрещатика, ми повністю втрачаємо піднесену атмосферу... Свого часу кияни мали чудове місце для проведення спортивних свят — Спортивна площа біля Республіканського стадіону, але будівництво, яке там розпочалося, практично поставило хрест на її «спортивній кар'єрі». Треба звільняти Хрещатик від такого навантаження, щоб люди могли прогулюватись по дорозі, як свого часу, коли було прийнято рішення про перекриття вулиці у вихідні та святкові дні. Але у вихідні проїжджа частина знову зайнята — концертними чи рекламними майданчиками, пивними кіосками тощо, і люди так само ходять по тротуарах. Тому ми шукаємо майдани в інших місцях, щоб поширити святкову атмосферу на весь Київ».

      Що ж, міське керівництво вже не перший рік намагається вивести свято за межі Майдану і поширити його на інші райони Києва. Райони стараються: запрошують масовиків-затійників, готують концертні та спортивні програми, проводять різноманітні виставки та конкурси, але ж народ, ясна річ, все одно валить туди, де цікавіше, яскравіше, видовищніше. Туди, де можна покричати «Я до тебе» разом із Вакарчуком, витанцьовуючи просто неба на багатотисячній дискотеці; туди, де можна «вживу» побачити й почути Віктора Ющенка (врешті-решт, зовсiм не щодня нам випадає така нагода); туди, де невідомі майстри демонструють чудеса дорогущої піротехніки, вимальовуючи в зоряному небі вогняні квіти. Словом, усі святкові дороги ведуть на Майдан.

      Якщо ви не затятий любитель усамітнення, вас не лякають гучні звуки, яскраве світло і людський натовп, який віддавить хоч одну ногу, прошу ознайомитись зі списком того, що буде (і чого не буде) в середу, 24 серпня, у столиці незалежної України.

Спортивна «хвиля»

      Як розповів «УМ» Ростислав Карандєєв, програма насичена багатьма спортивними заходами, але далеко не всі вони присвячені Дню незалежності: «Змагання проходять за певним графіком, і буває так, що відкриття чи закриття турніру збігається з визначними датами. При цьому багато заходів є відкритими — не в останню чергу для того, щоб до Києва приїхали люди з регіонів, відчули святкову атмосферу, а потім повернулися додому не просто зі спортивними результатами, а з гарним настроєм».

      Отже, якщо ви маєте трохи вільного часу і бажання поспостерігати за дорослими людьми, які азартно грають «у войнушку», приходьте 20 та 21 серпня до Гідропарку, на чемпіонат України з пейнтболу (початок о 10.00). Завзятих любителів покричати «шайбу!» запрошують до спортивного комплексу «Авангард», в якому від 21 до 24 серпня триватиме Міжнародний турнір з хокею.

      23 серпня можна буде роздивитися яскраві повітряні кулі (наші та польські), які буквально окупують столичне небо. Приходьте на урочисте відкриття Міжнародного спортивного перельоту теплових аеростатів «Україна — Польща» до пам'ятника Кию, Щеку, Хориву та Либiдi (так званої «ладьї») на 17.00 або ж помилуйтесь вечірнім сяйвом аеростатів, яке почнеться о 20.00. Наступного дня величезні кулі стартуватимуть у Гідропарку — там відбудуться перші спортивні польоти учасників змагань (мета — подолати за 2 години якомога більшу відстань).

      24 серпня на Майдані стартує 14-й міжнародний «Кубок незалежності» та чемпіонат України з напівмарафону (легка атлетика). В цей час в акваторії Дніпра розпочнуться Міжнародні змагання з вітрильного спорту «Київська регата — 2005». Того ж дня під аркою Дружби народів зберуться українські силачі та російські богатирі, які поміряються силою на матчевій зустрічі з єдиноборств. За словами Ростислава Карандєєва, крім «законних» призів від Федерації, учасники змагань отримають подарунки від КМДА — управління фізкультури та спорту відзначить наймолодшого та найстаршого з борців. Початок — о 18.00.

Забавки на всяк смак

      Що не кажи, а без музичного оформлення будь-яке свято швидко втратить усю свою привабливість. Вчені довели, що тло на кшталт «бум-ца-ца» додає людині піднесеного настрою, а якісний виступ улюбленого співака навіть може довести до екстазу (головне, щоб у цей хвилюючий момент ніхто не відтоптав вам ноги). Музика у святкові дні лунатиме звідусіль. На День незалежності місто облаштує три майданчики для духових оркестрів: біля ЦУМу, під Пасажем та на Майдані, які розпочнуть свої виступи о 15:00. О тій порі саме в розпалі буде комплексне свято мистецтв у міському саду Центрального парку культури й відпочинку. А після шостої вечора там можна буде послухати молодих акордеоністів, які «лабають» незгірш від уславленого Яна Табачника, в рамках благодійного концерту лауреата міжнародних конкурсів Ігоря Завадського. Вдень на Співочому полі Печерського ландшафтного парку можна буде послухати виступи художніх аматорських колективів, а поспівати разом із шанувальниками української народної пісні, ностальгійно згадуючи щасливі «дофанерні» часи, можна буде після шостої вечора біля Арки дружби народів. Тим-то й приваблює мене особисто цей захід, що підхопити «ой у вишневому садку» чи «там на горі» може навіть людина, якій слон у дитинстві відтоптав вуха. Ніхто ж не прожене...

      А ще організатори свята планують поставити на Хрещатику півсотні мольбертів і організувати фестиваль дитячого малярства. Хтось із учасників привезе готові роботи, хтось малюватиме вже на місці, комусь захочеться залишити «шедевр» на асфальті. Своєрідною ж родзинкою цьогорічного Дня незалежності у Києві, на думку Олександра Петіка, начальника управлiння внутрiшньої полiтики КМДА, стане Фестиваль громадських організацій, який розпочнеться о 15:00 біля будинку столичної мерії: «У нас буде 50 інформаційних павільйонів, у них розмістяться представники різних організацій. Вони будуть розказувати киянам про себе, будуть демонструвати фільми, роздавати листівки, книжки. Якщо музичне товариство, то будуть грати, а захисники тварин... (сміється. — Авт.) Ні, звіринець не будуть відкривати, якось по-іншому організуємо. Думаю, місця вистачить для всіх бажаючих. Незважаючи на те, що в Києві зареєстровано чотири з половиною тисячі громадських організацій, реально діють удесятеро менше — до чотирьох сотень, та й не всі захочуть виставити павільйони...» А от Олександр Биструшкін, керiвник столичного управлiння культури, вважає головною цікавинкою свята відкриття ювілейної (п'ятдесятої) виставки квітів у Печерському ландшафтному парку: «Буяння квітів буде гарним як ніколи. Це неможливо передати словами, треба тільки побачити... Запрошуємо всіх 24 серпня на 12-ту годину до парку. Приходьте — не пожалкуєте!»

      Якщо ж ви махнете рукою на всі ці масові «затії» та цілісінький день проведете, лежачи на дивані, чи вам (не дай Бог, але всяке буває) доведеться працювати над невідкладним завданням суворого начальства, то приходьте на Майдан хоч би надвечір. О 19:00 там збереться сила-силенна вітчизняних виконавців, які (за цьогорічною умовою організаторів) обов'язково мають співати українською. Як розповів «УМ» Олександр Петік, цього разу вирішили не запрошувати «Любе» та решту неукраїнських зірок, чия творчість, м'яко кажучи, не дуже вписується в загальну концепцію свята. «Ми акцентуємо увагу на піснях, пов'язаними з народною культурою, тому запросили ті групи, які мають україномовний репертуар, — пояснив Олександр Биструшкін. — Режисер Тарас Грималюк готує великий концерт, у якому будуть поєднані й етнографічні, і сучасні мотиви, а наприкінці пролунає нова пісня, присвячена нашій Незалежності». Під час концерту українцiв привiтає зi святом сам Президент Віктор Ющенко, а після завершення музичної частини, о десятій вечора, вже традиційно вибухне святковий феєрверк.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>